Лідер Менеджер

Рис. 9.1. Основні якості лідера та менеджера

В останні роки з'явилося багато публікацій про відмінності між управлінням і керівництвом. І керівництво і лідерство однаково важливі для організацій. Так, як правило, керівництво випливає з організаційної структури, воно сприяє стабільності, порядку й вирішенню проблем всередині організації. З іншої сторони, право лідерства витікає з таких особистих якостей індивідів, як зацікавленість, цілі та цінності, й сприяє розвитку бачення перспектив, креативності й змін в організації. На рис. 9.1 перераховані різні якості, які властиві лідерам і менеджерам, хоча необхідно пам'ятати, що деякі індивіди володіють і тими й іншими якостями.

Велике значення в менеджменті має співвідношення керівництва та лідерства. Лідерство має місце у всіх сферах професійної діяльності керівника будь-якого рангу. Менеджер, займаючи певну посаду на відповідному рівні управління, стає формальним лідером колективу, оскільки отримує повноваження керувати ним. Однак він може й не бути дійсним лідером колективу, якщо не володітиме відповідними якостями. У такому випадку функція лідерства може перейти до неформальних керівників-лідерів, найбільш авторитетних членів колективу. За такої ситуації лідерство стає процесом стихійного, спонтанного керівництва колективом і може носити негативний вплив на нього, якщо формальний керівник не звертатиме на це уваги. Неформальними лідерами стають найбільш ініціативні, енергійні, інформовані працівники. У різних ситуаціях життєдіяльності колективу лідерами можуть бути різні працівники.

Безлідерні колективи менш ефективні. Найбільшої ефективності у своїй діяльності досягають ті колективи, де керівник є одночасно й лідером. Керівник повинен уміти впливати на колектив через його неформальних лідерів, а не протиставляти себеїм і боротися з ними.

Одним із методів діагностики, яка дозволяє виявити дійсного лідера колективу, є метод соціометрії. Він полягає в тому, що члени колективу виражають своє ставлення один до одного, заповнюючи спеціально створену таблицю-шахматку - соціоматрицю (див. рис. 9.2.). Роблять вони це інкогніто. Число рядків та стовпчиків у соціоматриці дорівнює числу членів групи. По горизонталі відзначається ставлення певного члена колективу до колективу в цілому, а по вертикалі - ставлення інших членів колективу до даного члена колективу. При цьому позитивні оцінки таких взаємин позначаються знаком "+", негативні — "-", відсутність оцінок позначається "0". Самовибір не передбачається, тому клітки по діагоналі не заповнюються.

Для спрощення обробки даних соціоматриць прізвища членів групи шифруються, у найпростішому випадку — кодуються номером згідно зі списком групи, або їм відповідає певна буква (див. соціоматрицю).

За результатами обробки даних соціоматриці можна встановити наступні характеристики членів досліджуваного колективу:

o лідер -''зірка" —- член групи, який отримав максимальну кількість позитивних оцінок (найбільш популярний);

o "бажаний " •— член групи, який отримав не менше половини позитивних оцінок "лідера-зірки";

o "відокремлений" — член групи, який отримав всього одну-дві позитивні оцінки;

o ізольований " —• член групи, який не отримав ні позитивних, ні негативних оцінок і одночасно залишився байдужим до решти членів групи;

o "ігнорований" — член групи, який отримав лише негативні оцінки.

Для того, щоб керівника вважали лідером колективу, він повинен володіти певними якостями

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Стадії процесу керівництва колективом	\|	Якості, якими повинен володіти керівник

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.