Економічне зростання.

Криві сукупного попиту і сукупної пропозиції разом визначають рівень цін та обсяг національного виробництва. Ці фактори обумовлюють і економічне зростання, яке є важливішою метою кожної країни. Тільки економіка, що зростає, спроможна краще задовольняти потреби людей і розв’язувати їх соціально-економічні проблеми.

Під економічним зростанням розуміють збільшення виробничих потужностей і реального обсягу продукції в цілому і на душу населення.

Більш широким поняттям є економічний розвиток, яки означає прогресивні зміни у виробничих потужностях і економічних відносинах країни, структурі економіки і механізмі її функціонування, кількості і якості продукції, її розподілі і споживанні та в природному середовищі.

Фактори економічного зростання:

Економічне зростання насамперед залежить від кількості і якості людських (трудових) ресурсів. Тому кожна держава, яка хоче досягнути вищого добробуту, повинна звертати належну увагу на реалізацію таких програм:

· поліпшення стану здоров’я та харчування людей як необхідної передумови продуктивної праці. Першочергово повинні розв’язуватись проблеми забезпечення харчування для поліпшення розумового та фізичного здоров’я дітей та дорослих та вдосконалення контролю та нагляду за захворюваннями;

· вдосконалення освіти, повна ліквідація неписемності, навчання робітників. Багато досліджень засвідчує високу віддачу інвестицій в освіту. Освіта зміцнює здатність людей реалізувати свої бажання, підвищувати продуктивність своєї праці й потенціал для досягнення вищого рівня життя. Освіченіша людина скоріше сприймає нову інформацію та ефективніше застосовує раніше невідомі засоби виробництва та технологічні процеси. Освіта сприяє підприємницькій діяльності. Зусиллям держави підвищувати освітній рівень своїх громадян може шкодити “втеча умів”, коли най здібніші особи виїжджають у високо розвинуті країни.

Економічний розвиток країн залежить від наявності в них такого чинника виробництва, як природні ресурси. Їх розподіл між країнами дуже нерівномірний. Є країни, які мають досить великі промислові родовища нафти, газу, бокситів, міді, вольфраму і т.п. та достатню кількість орних земель, лісу прісної води. Проте лише окремі з них використали свої природні багатства для економічного зростання. Це, насамперед, країни-експортери нафти, котрі входять в ОПЕК - Організацію країн-експортерів нафти. Іншим країнам природні багатства не забезпечили економічного процвітання, оскільки їхні ресурси належать великим транснаціональним корпораціям і доходи від них ідуть за кордон.

Інші країни не мають достатньої кількості природних ресурсів і відчувають гостру нестачу орних земель, лісів та енергетичних ресурсів. Проте, як показує життя, брак цих ресурсів не є перепоною для економічного зростання. Яскравим прикладом того є Японія, Швейцарія та ін. Вони одержують ці ресурси в обмін на свою продукцію. До того ж вони використовують ці ресурси ефективно.

Важливим фактором економічного зростання є нагромадження капіталу, яке збільшує капіталоозброєність праці, підвищує її продуктивність. Від того залежить рівень життя людей. Щоб нагромаджувати капітал, люди повинні обмежувати своє поточне споживання, заощаджувати, а чисте заощадження залежить від величини національного доходу. В розвинених країнах нагромаджується від 10 до 20% національного доходу, що забезпечує підвищення капіталоозброєності і продуктивності праці. В бідних країнах, де обсяг національного доходу менший, а чисельність населення велика, на нагромадження спрямовується значно менша частка національного доходу. Навіть і в тих країнах, де норма нагромадження вища, через малий обсяг ВВП абсолютна величина нагромадження відносно невелика.

Інвестиції робляться не тільки в машини, устаткування, будівлі і споруди, які забезпечують безпосередній випуск продукції. Більша їх частина спрямована в галузь інфраструктури. А це, як звичайно, великомасштабні проекти: автомобільні шляхи, залізниці, нафто- і газопроводи, системи зв’язку, заходи щодо поліпшення охорони природи тощо.

Реалізацію таких проектів переважно здійснює держава. Приватний капітал не завжди зацікавлений у таких капіталовкладеннях, оскільки вигоди від них поширюються на всю економіку і не можуть бути продані індивідуальним покупцям.

Недостатні вкладення у галузь інфраструктури в багатьох країнах сповільнюють їх економічне зростання.

Історичний вплив на економічне зростання країн роблять нові технології, різні інновації, які є результатом науково-технічного прогресу. Країни, в яких розвивається наука і техніка, застосовуються нові технології, освоюються нові види продукції, швидко збільшують свій національний дохід і добробут населення.

Інноваційні процеси в економіці тісно пов’язані з капіталоутворенням та розвитком підприємництва.

Технологічний поступ – це, насамперед, доробок промислово розвинених країн. І хоч у сучасному світі нові технології передаються по різних каналах іншим країнам, їх вплив на економічне зростання неоднаковий у різних державах. Передові технології виникають, з’являються переважно в передових країнах, дають найбільший ефект в їх специфічних умовах: за наявності високої заробітної платні, достатньої кількості капіталу, кваліфікованих інженерів, відповідної організації праці й виробництва. Там, де ці умови відсутні, запозичення сучасних технологій не дає відповідного ефекту.

Усі перераховані чинники економічного зростання у сучасному світі комплексно пов’язані між собою і дають найбільший ефект лише при певних комбінаціях.

Вказані чинники визначають можливості економічного зростання. Однак реальне зростання можливе лише тоді, коли зростає сукупний попит на товари і послуги, а наявні ресурси розподіляються в суспільстві таким чином, що можна одержати найбільшу кількість необхідної продукції.

Розрізняють екстенсивне та інтенсивне економічне зростання. Екстенсивне зростання означає, що приріст продукції досягається за рахунок кількісного нарощування чинників виробництва – зайнятості, капіталу, інвестицій та ін. Інтенсивне зростання досягається за рахунок якісних змін у чинниках виробництва – підвищення продуктивності праці, ефективності використання капіталу, предметів праці, що пов’язане з використанням досягнень науки та техніки.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Взаємодія сукупного попиту і сукупної пропозиції. Модель AD-AS.	\|	Макроекономічна нестабільність та економічні функції держави.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.