Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Джерела економічного зростання.

Джерелами економічного зростання на сучасному етапі розвит­ку української економіки можуть бути зростання капіталовіддачі, інтенсифікація виробництва, активізація імпорту та оптимізація експорту.

Зростання капіталовіддачі.Обсяг виробництва взаємопов'яза­ний з нормою нагромадження капіталу: К/Q. Водночас можна вважати, що оберненою функцією норми нагромадження є функ­ція капіталовіддачі: Q/К. Співвідношення зростання обсягу ви­робництва та норми нагромадження ідентичне відношенню при­росту обсягів виробництва до приросту капіталовкладень. Світо­ва практика свідчить, що норма нагромадження 0,2К/Н<2 і більше засвідчує зростання продуктивності капіталовкладень Q/К на 12—30 %, а ВВП на 3 — 8 %.

Значні капіталовкладення в економіку України можливі лише за рахунок зарубіжного капіталу. Для того їй треба подолати інституційну та структурну недосконалість, досягти відповідно­го рівня продуктивності капіталовкладень, тобто віддачі — Qц/К. Але тільки капіталовкладення та приріст виробництва не забезпечать економічного зростання. Є й інші джерела збільшення обсягу виробництва ВВП:

> збільшення кількості та підвищення якості основного капі­талу (нетто-капіталовкладення);

> збільшення чисельності зайнятих (кількості праці) та підви­щення їх професійно-кваліфікаційного рівня;

> зведення втрат робочого часу до мінімуму та підвищення продуктивної віддачі залучених чинників виробництва за одиницю часу;

> запровадження інновацій та забезпечення загального збільшен­ня продуктивної віддачі залучених чинників виробництва: техніч­ного прогресу, новітніх технологій, якості капіталу і праці, нових видів продукції;

> проведення інституційних реформ, зокрема правової систе­ми, створення конкурентних умов, забезпечення мобільності ви­робничих чинників, прозорості системи стимулювання, оподат­кування, ринків та ін.

Згідно з концепцією виробничої функції, ці джерела економіч­ного зростання економіки України є надзвичайно важливі. Однак важко визначити, які з них Україна спроможна використати. Особ­ливо актуальним є оновлення і збільшення основного капіталу. Але зростання капіталоозброєності без залучення інших джерел не буде ефективне. Реальна капіталовіддача якраз підкреслює тен­денцію зростання капіталу і зниження приросту національного продукту.

У концепції виробничої функції важливо зробити акцент на інтенсифікацію, яка є недооціненою. Однією з причин того є те, що державні та господарські чиновни­ки ще мислять далеко не інтенсивними економічними категорія­ми. Проте реальні показники виробництва засвідчують наявність чималих резервів інтенсифікації виробництва і праці. Передусім слід мати на увазі:

> економічного зростання можна досягти без особливого збіль­шення нетто-капіталовкладень, а за рахунок ефективнішого ви­користання наявного основного капіталу. Досвід країн Централь­ної Європи свідчить, що завдяки тому можна поліпшити якість, запровадити нові види продукції та знизити виробничі витрати. Це може неабияк вплинути на конкурентоспроможність продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках, на зростання експорту її в країни Центральної та Західної Європи. Однак така ситуація буде можлива лише тоді, коли підприємства вміло пристосуються до рин­кових умов і будуть створені відповідні інституційні передумови;

> у структурі виробничої функції джерелом зростання є фак­тично виконана праця. Приховане безробіття становить в Україні, за різними оцінками, 20 — 30 відсотків. Отже, постає завдання зменшити або повністю ліквідувати втрати робочого часу.

Вироблений в Україні ВВП сягає лише 70 відсотків потенційно­го, який можна отримати за повного використання робочого часу. Кожен зайнятий робітник недодавав продукту на 1,3:

> резервом інтенсифікації виробництва є збільшення чисель­ності зайнятих в економіці на кількість, вивільнену внаслідок кри­зових процесів, а це приблизно 3 млн. осіб.

Отже, за рахунок раціонального використання робочого часу і збільшення зайнятих на 3 млн. осіб приріст ВВП міг би становити: 210 226 млн. грн. = 127 400 млн. грн. + 82 826 млн. грн. Аналогічних прикладів можна навести багато. Однак інститу­ційних передумов ще не створено, відсутня ефективна конкурен­ція, тому очікувати реальної інтенсивної виробничої функції на найближчу перспективу малоймовірно.

Економічне зростання можливе завдяки активізації експорту та .мінімізації імпорту.

Активізація експорту.Задекларувавши перехід до ринку, здійснивши перші кроки на шляху входження в європейські й світові фінансові та ринкові структури, Україна отримала можливість проводити стратегію економічного зростання, яка спирається на економію. Іноземні ринки певною мірою стимулюють розширення виробництва, що активно використовують усі країни. Україна теж повинна максимально цим скористатися, її експорт за 1995 — 11 хоч і зростає, однак його темпи, структура ще малозначущі. Експорт України формують традиційні експортні галузі: мета­лургія, хімічна промисловість, сільське господарство. Але жорст­ка обмежувальна політика енергозабезпечення може негативно впливати на енергоємний експорт, особливо той, що й ґрунтуєть­ся на дешевій енергії. Щоправда, переважно таке скорочення екс­порту автоматично зменшує попит на енергію. Проте дорога експортна продукція матиме збут тривалий час на тих ринках, де низький рівень затрат на заробітну платню та використовуються уже частково амортизовані потужності, тобто у країнах із пере­хідною економікою і тих, що розвивається.

Певні можливості відкриває і те, що у процесі широкої реструктуризації європейської промисловості виникає та зростає по­пит на комплектуючі вироби, деталі та напівфабрикати для усіх видів обладнання, виготовлення яких потребує великих трудових затрат, особливо для продукції машинобудівного комплексу. Україн­ське машинобудування якраз і потребує зовнішньої кооперації на новітніх технологіях, особливо з європейськими країнами. Украї­на могла б постачати продукцію, яка здебільшого виготовляєть­ся у металообробній та металургійній промисловості.

Надзвичайно важливим для використання експортних можли­востей є те, щоб імпульсам попиту, які надходять із-за кордону, не створювали адміністративні, тарифні перешкоди. Водночас треба також значно поліпшити мобільність підприємств, зокрема поділом на менші структурні одиниці.

Оптимізація імпорту.Економічне зростання тісно пов'язане з оптимізацією імпорту. Йдеться не лише про його динаміку, а й про структуру. Динаміка імпорту зумовлюється передусім заощад­женням енергії та імпортом технологій.

Закон товаровиробництва наводить на думку, що економічна політика України повинна орієнтуватися на суворе заощадження замість розширення національного виробництва енергії. Навіть скорочення імпорту енергії на 18 — 22 % урівноважило б баланс поточних операцій. Поки що енергоспоживання підприємств становить понад 60 відсотків загальної потреби України в енергії.

Вчасна оплата спожитої енергії може позитивно впливати на структуру імпорту, зокрема на зменшення частки енергії в його сукупному обсязі. Це дасть змогу неенергетичній складовій, зокрема імпорту капіталовкладень, технологій, зростати скоріше від сукупного імпорту, що прискорюватиме економічне зростання.

Запорукою успішного здійснення стратегії і тактики економіч­ного зростання є фінансова підтримка в розмірах, які забезпечили реструктуризацію продуктивних сил, стабільну віддачу праці ти капіталу. Таку підтримку можуть надати країни з розвинутою економікою за умови здійснення Україною політичних, правових і економічних перетворень.

 


Читайте також:

  1. А джерелами фінансування державні капітальні вкладення поділяються на централізовані та децентралізовані.
  2. Адміністративно-правові методи забезпечення економічного механізму управління охороною довкілля
  3. Активність особистості та її джерела, спрямованість особистості
  4. Алгоритм розробки техніко-економічного обґрунтування будівництва нового та реконструкції діючих підприємств харчування.
  5. Альтернативні джерела формування підприємницького капіталу
  6. Альтернативні теорії макроекономічного регулювання
  7. Альтернативні уявлення щодо макроекономічного регулювання: теорії раціональних сподівань та економіка пропозиції. Крива Лафера.
  8. Альтернативність ресурсів і проблема економічного вибору
  9. АНАЛІЗ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ ЗА ДЖЕРЕЛАМИ ЇХ ФОРМУВАННЯ
  10. Аналіз співвідношення активів із джерелами їх фінансування
  11. Антропогенне забруднення природного середовища. Джерела забруднень
  12. Антропологічні джерела




Переглядів: 1168

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Теорія та стратегія економічного зростання. | Стратегія випереджального розвитку України.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.223 сек.