ЦІЛІ ТА МЕТОДИ АНАЛІЗУ МУЗИЧНОГО ТВОРУ

Аналіз – в загальному значенні цього слова є процес уявного або фактичного роз’єднання чогось цілого на складові частини. Це справедливо й відносно аналізу музичного твору: в процесі вивчення його емоційно-значеннєвий зміст й жанрова природа, його мелодика й гармонія, його фактурні й темброві якості, драматургія й композиція розглядаються окремо. Проте, говорячи про музичний аналіз , ми маємо на увазі й слідуючу фазу пізнання твору , яка є об’єднанням приватних спостережень, й оцінку взаємодії різних елементів й сторін цілого, тобто – синтез.

Аналіз, при якому більш повно осягаються всі сторони музичної форми твору і на цій основі характеризується образно-емоційна природа цілого і частин називають цілісним .

Цілісність аналізу потрібно розуміти в двох значеннях: і як більш повний обсяг власних якостей твору в їх специфічних взаємозв’язках, і як більш повний обсяг зв’язків твору, що розглядається, з різноманітними реаліями історико-культурного контексту. Цілісний аналіз повинен показати цілісність багатоскладового складноорганізованого твору; але він повинен розкрити і ту історичну, стилістичну цілісність, невід’ємною частиною якої є твір, що розглядається.

Музично-аналітичну діяльність людина розпочинає з першої зустрічі з музикою – спочатку стихійно, потім більш усвідомлено, уважно й глибоко вдумуючись в те, що він чує. Учбовий курс аналізу має послідовно й систематично навчити вмінню розібрати музичний твір.

Ціль аналізу – в розкритті сутності музичного твору , його внутрішніх якостей і зовнішніх зв’язків.Більш конкретно це означає, що потрібно виявити:

· жанрові витоки твору;

· його образний зміст;

· типові (для жанру, стилю) й характерні засоби втілення;

· характерні риси свого часу й місце в сьогоднішній культурі.

Для досягнення поставленої мети музичний аналіз використовує низку специфічних методів:

· Це - опора на безпосередньо особисте й суспільне сприйняття, безперечна довіра тим враженням, які залишає музика у своїх традиційних слухачів;

· це - оцінка твору у зв’язку з конкретними історичними умовами його виникнення (суспільна ситуація, обставини особистого життя композитора);

· це - визначення як типових рис жанру й стилю музики, так і її неповторних, індивідуальних особливостей;

· це - розкриття змісту твору через конкретні якості його художньої форми;

· це - широке залучення порівнянь схожих по виразності творів, які представляють різні жанри й типи музики ( непрограмних - з програмними, інструментальних – з вокальними ), як засіб конкретизації змісту , виявлення значення тих чи інших елементів музичного цілого.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
АНАЛІЗ МУЗИЧНОГО ТВОРУ	\|	ФУНКЦІЇ МУЗИЧНОГО ТВОРУ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.