Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Туристичне підприємство

Туристське підприємство— це самостійно господарюючий суб'єкт, що володіє правами юридичної особи, який на основі використовування майна трудовим колективом проводить і реалізує продукцію, виконує роботи, надає послуги. Головною задачею туристського підприємства є господарська діяльність, направлена на отримання прибутку для задоволення соціальних і економічних інтересів членів трудового колективу і інтересів власника майна.

Туристське підприємство здійснює види діяльності, направлені на організацію дозвілля, рекреації, відпочинку і лікування населення; відвідини ними знайомих і родичів і іншу мету, не заборонену законодавством і відповідні статуту.

Туристське підприємство виконує наступні функції:

- продаж (збут);

- маркетинг;

- виробництво;

- закупівля і складування;

- організація;

- фінансова діяльність;

- управління.

Кожний працівник є виконавцем однієї з цих функцій і бере участь в підвищенні ефективності виробництва.

1. Функція продажу (збуту).Весь колектив повинен забезпечувати контакти з клієнтами, вивчати і шукати ринки збуту для реалізації туристського продукту свого підприємства. Функція продажу (збуту) здійснюється через використовування:

- банку даних клієнтури (списки, адреси осіб і організацій — постійних і потенційних клієнтів);

- системи інформаційних контактів з клієнтами (каталоги, листи, інша кореспонденція, телефонні переговори, візити);

- зворотного зв'язку з клієнтурою;

- прийнятого порядку оформлення замовлень і перевірки їх виконання.

2. Функція маркетингуполягає у визначенні і прогнозуванні діяльності підприємства: якими будуть запити клієнтів через декілька років; будуть які швидкість і вартість транспортних перевезень; чи виникне необхідність міняти клієнтуру; яким клієнти хотіли б бачити підприємство в майбутньому.

3. Функція виробництваполягає у виготовленні і наданні якісного туристського продукту і послуг з конкурентноздатної ціни і відповідно до вимог клієнтів. Формування нового продукту вимагає взаємодії виробничої служби, що знає технологічні вимоги, з комерційною і маркетинговою службами, яким відомі вимоги клієнтури.

4. Функція закупівель і складуванняздійснюється службою закупівель і складування, яка повинна повністю задовольняти потреби виробництва в сировині (товарах), враховувати терміни поставок, вести переговори з приводу прийнятних закупівельних цін.

5. Функція організаціїповинна виключати тривале «міжсезоння», часті ремонтні роботи, простої виробництва через відсутність сировини, захаращуються території, викликані складуванням готових виробів, сировини, напівфабрикатів, надмірний адміністративний вплив, псування продукції, неправильне ведення документації, перевантаження служб, черги на обслуговування.

6. Фінансова функціяполягає в здійсненні кредитно-фінансових операцій, у тому числі своєчасних виплат позик і відсотків за їх використовування, контроль руху засобів підприємствами, його платоспроможності.

7. Функція управліннязабезпечує досягнення туристським підприємством фінансової (витягання прибутку, який дозволить забезпечити його розвиток) і соціальної (участь в розвитку національної економіки і створенні довготривалих робочих місць) мети. Стратегія досягнення і поєднання цієї двох мети розробляється дирекцією під контролем власників. Керівництво туристським підприємством повинне бути централізованим, коли потрібно швидко ухвалити рішення, і з делегуванням повноважень (децентралізованим), коли співробітникам надаються автономія і ініціатива.

Базуючись на різноманітті форм власності, ринкова економіка припускає функціонування туристських підприємств різних організаційно-правових форм.

Організаційно-правова форма підприємства визначається:

- порядком формування статутного фонду;

- ступенем відповідальності за зобов'язаннями підприємства;

- формою власності.

В Україні для підприємств всіх організаційно-правових форм законом гарантуються рівні права і можливості. У кожного з цих підприємств є свої переваги і недоліки.

У державних підприємств, як правило, високий рейтинг кредитоспроможності, проте вони стримують перехід до ринкової економіки; у приватних — повна самостійність, свобода, високий ступінь відповідальності, конфіденційність дій, але обмежені фінансові можливості, низький рейтинг кредитоспроможності.

Найпростіша організаційно-правова форма — це господарські товариства, засновані на колективній власності. Особливість господарського товариства полягає в тому, що його учасники відповідають за своїми зобов'язаннями не тільки своїм внеском, але і всім своїм майном. Перевагою господарських товариств є надійність партнерів, висока відповідальність, а недоліком — нестабільність функціонування унаслідок виходу з суспільства одного з учасників суспільства, відсутність професійного менеджменту.

Найпопулярнішою організаційно-правовою формою в туризмі є господарське суспільство (зокрема, товариства з обмеженою відповідальністю). Дану організаційно-правову форму мають близько 75% туристських підприємств.

Діяльність туристського підприємства (як і всяка справа) зв'язано з ризиком. Джерелом невизначеності є всі фази туристського продукту. Відсутність ліквідних засобів стає джерелом збитку, що веде до неспроможності (банкрутству) підприємства. Банкрутство — це майнове розорення підприємства, встановлена судом нездатність боржника розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями. Підприємство, що виявилося неспроможним, оголошується банкротом, і до нього застосовуються заходи, передбачені законодавством.

Ознаками банкрутства туристського підприємства є:

- припинення поточних платежів, невиконання вимог кредиторів;

- підвищення дебіторської заборгованості в активах підприємства;

- збільшення заборгованості акціонерам, партнерам, співробітникам.

Основні причини банкрутства:

- помилкова стратегія або відсутність її взагалі;

- неефективний маркетинг;

- завишені витрати виробництва;

- висока частка позикового капіталу;

- погана якість обслуговування туристів;

- низький рівень кваліфікації управлінського складу.

 




Переглядів: 1629

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Туристична індустрія | Туристична фірма

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.012 сек.