Одиничні гіпотези

Для перевірки нульової гіпотези H0 про рівність нулю деякого коефіцієнта регресійного рівняння ( H0 : β2 = 0 , H0 : β2 ≠ 0) необхідно порівняти фактичне значення статистики, знайдене за формулою з критичним значенням t - статистики Ст’юдента для обраного рівня значущості, тобто зі значенням двосторонньої ( 1- α ) квантилі t - статистики Ст’юдента з n-k ступенями свободи. Величина α характеризує допустимий рівень ймовірності помилитися, відкинувши нульову гіпотезу, коли вона вірна. Якщо фактичне значення t - статистики Стьюдента більше критичного значення статистики, то нульова гіпотеза відкидається для даного рівня значущості α, інакше нульова гіпотеза не може бути відкинута для даного рівня значущості α. У разі відкидання нульової гіпотези для рівня значущості говорять, що коефіцієнт β регресійного рівняння значущий на рівні значущості α (або ,кажуть, що оцінка коефіцієнта β значимо відрізняється від нуля), і відповідний йому регресор пояснює варіацію залежної змінної . В іншому випадку говорять, що коефіцієнт незначущий на рівні значущості α. Другий спосіб перевірки гіпотези - порівняти ρ-значення (фактичну вірогідність прийняття нульової гіпотези даного коефіцієнта регресії) з обраним рівнем значущості. Якщо виконується умова ρ<α, то нульова гіпотеза відкидається на рівні значущості α, інакше нульова гіпотеза не може бути відкинута для даного рівня значущості α.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Загальний алгоритм тестування гіпотез	\|	Об’єднані гіпотези

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.