У пробірку насипають 0,2–0,3 г гліцину, розчиняють в 5 мл води, добавляють 1 г порошкоподібного оксиду купруму (II) і кип'ятять кілька хвилин. Утворюється розчин яскраво-синього кольору. Надлишок оксиду купруму (II) відфільтровують через складчастий фільтр, а фільтрат виливають у фарфорову чашку і випарюють на водяній бані до початку кристалізації. Після охолодження випадають кристали солі купруму гліцину у вигляді маленьких блакитних голочок. Сіль купруму гліцину має комплексну будову і належить до внутрішньокомплексних солей:
Дослід 3. КОАГУЛЯЦІЯ БІЛКІВ ПІД ЧАС НАГРІВАННЯ
У пробірку наливають 3–4 мл свіжоприготовленого розчину яєчного білка й обережно нагрівають на полум'ї пальника. Спостерігається поступове помутніння розчину й утворення осаду білка. Коагуляція білка під час нагрівання – процес незворотний.