Характерні риси бароко можна побачити в творчості великого фландрського художника Пауля Пітера Рубенса (Фландрія — сучасна Бельгія). Улюбленими були сюжети античних міфів. Художник мав величезну популярність, бо у великій моді були парадні портрети та міфологічні композиції.
В картинах Рембрандта головним стає психологічна глибина образів, реалізм. Початком його творчості став колективний портрет на замовлення «Анатомія лікаря Тулпа», а завершальним — психологічно насичене, полотно «Повернення блудного сина». Чим масштабнішими, мистецьки значущими ставали роботи Рембранта, тим меншою ставала його популярність серед сучасників.
Славу іспанському живопису принесла творчість таких майстрів XVII ст.: Ель Греко, Хосе де Рібера та Дієґо Веласкес, який у своїх парадних портретах завжди приділяв головну увагу внутрішньому світу персонажа (коли Папа Іннокентій X побачив свій портрет, визнав - «дуже правдиво!»). Сміливою для католицької Іспанії була картина «Венера перед дзеркалом», (оголена жінка).