Історичний розвиток.

Починаючи від XII ст., помітно в Західній Церкві намагання, щоб Пресвяту Євхаристію і поза Службою Божою робити предметом осібного культу. Основою для того були різні мотиви. Найперше, в тому часі постають богословські контроверсії щодо способу перебування Ісуса Христа під видами хліба і вина. Ще в XI ст. єретик Беренгарій з Тур (+1088) заперечував дійсну присутність Христа в Пресвятій Євхаристії, а визнавав тільки духовну присутність. За ним у пізніших століттях пішли інші: Лютер, Цвінглі і Кальвін. Всі ті єрисі осудив Тридентський Собор. Крім того в XIII ст. була сильно впала участь вірних у Святому Причасті, тому адорація Св. Тайн мала це частково замінити.

Безпосередній мотив до встановлення окремого свята Пресвятої Євхаристії - «Божого Тіла» подала монахиня августіанка, блаженна Юліана з Льєж (+ 5 червня 1258). Приблизно 1209 р. вона декілька разів мала видіння, де бачила повний місяць у блиску, який одначе мав на собі пляму. Блаженна Юліана зрозуміла видіння в тому сенсі, що місяць означав Церкву, а темна пляма на ньому означала брак празника в честь Євхаристійного Христа. Своє видіння вона подала церковній владі. В наслідок чого єпископ Роберт з Льєж 1246 р. встановив у своїй діє цезії празник в честь Найсвятіших Тайн. Це свято було відсвятковано першого разу в 1247 р. у церкві Святого Мартина в Льєж.

Празник Пресвятої Євхаристії поширився і на інші країни Європи. Папа Урбан IV буллою з 1264 р. наказав святкувати це свято в усій Католицькій Церкві, під назвою «Свято Христового Тіла». Але введення цього свята на початку в багатьох місцевостях натрапляло на спротив духовенства. Тому Пала Климент V на Соборі в Відні (1311-12 рр.) заново потвердив рішення свого попередника щодо празника Христового Тіла.

Від XIV ст. головною частиною свята Божого Тіла стають прилюдні процесії зі Святими Тайнами по дорогах і публічних місцях. Видається, що перша така процесія відбулася в місті Кельні, Німеччина (1279 р).

В період після Тридентійського Собору пишність свята та його процесій мала приваблювати іновірців. Після Собору в багатьох місцевостях від поцесії відмовилися або замість неї ввели євхаристійну відправу.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Вознесіння Господнє.	\|	Богословська характеристика.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.