Історичний розвиток.

8 вересня за юліанським календарем (21 за новим стилем) у Палестині, в невеличкому містечку Назареті, у старого подружжя Йоакима і Анни народилася донька, яку Церква у всій Вселенній прославляє як Матір Божу і як наречену Святого Духа. Вересень - перший місяць церковного новоріччя, початок Богослужбового кола, що називається Індиктом. Восьмий день першого місяця має символічне значення: цифра 8 у піфагорійців і платоніків означала гармонію світу, а у християнських екзегетів - вічність. Восьмитисячолітній цикл в есхатології прийнято розглядати як початок і кінець часу. Час і матерія, що приховують, немов за завісою, царство вічності, наприкінці світової історії згорять у духовному полум'ї, відкривши дивну красу перетворення у Божественному світлі Всесвіту. Перший місяць церковного року - символ і знак того, що Діва Марія увійшла в цей світ як промінь Божественного світла, як Божественне одкровення, втілене у людській подобі, дивне і неповторне.

Після народження Діви Марії світ став іншим. Вічність відкрила людству: Ісус Христос - Син Божий і Син Діви Марії.

Хоч Різдво Пресвятої Богородиці можна, зі св. Андрієм Критським, назвати "початком празників", але по часу постання себе в Церкві це свято майже останнє серед дванадцятьох. Перша згадка про свято Різдва Пресвятої Богородиці ми зустрічаємо у V ст. на Сході від Прокла, патріарха Константинопольського, а на Заході - в требнику папи Галасія. Але це свідоцтво немає повної достовірності: правдивість слів Прокла підпадає дискусіям, а стародавні списки требника Галасія - значно пізніші за цього папу (не раніше VIII ст.). Свято з’явилося, мабуть, спочатку в грецькій Церкві і дуже скоро після того появилося в Римі, звідси і туди розповсюджувалось на інші Церкви. Відомості про святкування можна знайти також у записах святого Івана Золотоустого, Єпіфанія та Августина. У V ст. Анатолій, єпископ Константинопольський, написав на день Різдва Богородиці стихири, що їх і зараз співають у церкві. В VI ст. про святкування Різдва Богородиці згадує святий Григорій Двоєслов у своєму секрементарії. В цьому ж столітті Стефан Світоградський, в VII - Андрій Критський, Сергій, патріарх Констант., у VIII - Іоанн Дамаскин, Герман, патріарх Констант., у IX ст. - Йосиф Студит прославили Різдво Богородиці багатьма піснями, які і нині співають в церкві в дні святкування Різдва Діви Марії.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Богословська характеристика.	\|	Богословська характеристика.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.044 сек.