Історія свята.

Найбільш ранні пам'ятки, які дійшли до нас, і які оповідають про кончину Богоматері, датуються IV ст. і містять різні дані про те, де і як довго жила Пресвята Діва після закінчення земного життя Спасителя. Неоднакові також розповіді про кончину і поховання Богородиці. Однак в більшості своїй ці тексти сходяться на тому, що Пресвята Діва Марія була тілесно взята із землі на небо. Згідно з переказом, який знайшов відбиття у богослужебних текстах, після Вознесіння на небо Господа Ісуса Христа Пресвята Діва, лишаючись, згідно з повелінням свого Сина, під піклуванням святого апостола Івана Богослова (Ів. 19,25-27), перебувала в подвигах посту і молитви. До часу Успіння Пресвята Діва жила в Єрусалимі. За три дня до Її кончини Їй явився Архангел Гавриїл і сповістив про майбутнє Успіння. У день кончини Божої Матері апостоли, крім апостола Фоми, були захоплені на хмаринах з різних країн землі і зібрані в Єрусалимі, де стали свідками Її мирного представлення(?). Тіло Богоматері поховали в Гефсиманії, де спочили Її батьки і праведний Йосип. На третій день після поховання Божої Матері явився апостол Фома і побажав бачити Її гріб. За його бажанням гріб був відкритий, але пречистого тіла Богородиці в гробниці вже не було – там лежала тільки плащаниця в якості незаперечного свідчення Її представлення. Господь, який воскрес на третій день, воскресив на третій день і Приснодіву Марію.

Встановлення свята Успіння походить, очевидно, від традиції Єрусалимської Церкви, де це свято відоме вже у V ст. На Заході свято Успіння до VIII ст. не було всезагальним. У 813 р. воно стало обов'язковим для Франції. Однак і у XII ст. на Заході Успіння поступалось в урочистості дням особливо шанованих святих.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Походження свята.	\|	Особливості богослужіння.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.