• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Частка Москви та інших регіонів у сумарному ВВП суб’єктів РФ

Майже аналогічна ситуація існує і в Україні. За період с 2002 по 2013 рр. міграційний приріст Києва перевищив 254 тис. чол.. ( по 21 тис. на рік у середньому) і це лише офіційні данні. Київ сьогодні це: 6,25% постійного населення України (на 01.01.2014р.) тоді як на 01.01.1999р. – було 5,18%. Постійне населення виросло за останні 15 років з 2,57 млн. чол. до 2,83 млн. тоді як населення України зменшилось з 49,54 до 45, 25 млн., це також 6,99% населення України віком від 18 до 38 років – тобто Київ притягує найбільш активних українців: 18,9 ВВП в 2012р., тобто більш ніж сукупний результат Донецької і Луганської областей (15,7%). 38,3 % усіх штатних працівників України на травень 2014р. працювали в Києві в трьох найбільших і самих високооплачуваних непромислових (постіндустріальних) сферах , отримуючи 56,6 % зарплати цих галузей [15].

Мегаполіси світового масштабу

Існує декілька оцінок ієрархії мегаполісів, згідно їх впливу на глобалізований світ. Наприклад, класифікація GaWC (групи і мережі досліджень глобалізації світових міст) університету Лафборо (Велика Британія) згідно внесенню міст високотехнологічного обслуговування у світову мережу фірм. Остання класифікація датована 2008 р. розрізняє декілька категорій світові міста «альфа» «бета» і «гамма», та інші міжнародного ґатунку. Наведемо приклад перших трьох категорій [16]:

Альфа

· Альфа + +: Лондон, Нью-Йорк.

· Альфа +: Пекін, Гонконг, Мілан, Париж, Шанхай, Сінгапур, Сідней, Токіо.

· Альфа: Брюссель, Буенос-Айрес, Чикаго, Куала-Лумпур, Мадрид, Москва, Бомбей, Сеул, Торонто.

· Альфа –: Амстердам, Афіни, Окленд, Бангкок, Будапешт, Каракас, Дублін, Франкфурт, Стамбул, Джакарта, Лісабон, Лос-Анжелес, Мехіко, Прага, Сантьяго, Сан Пауло, Стокгольм, Тайбей, Відень, Варшава, Цюріх.

Бета

· Бета +: Атланта, Барселона, Богота, Бухарест, Дубаї, Йоганнесбург, Маніла, Мельбурн, НьюДелі, Сан Франциско, Тель Авів, Вашингтон.

· Бета: Бангалор, Берлін, Бостон, Каїр, Копенгаген, Даллас, Осло, Женева, Гамбург, Гельсінкі, Кувейт, Люксембург, Ер Ріад.

· Бета –: Бейрут, Дюссельдорф, Гуанчжоу, Хошімін, Х’юстон, Карачі, Київ, Ліма, Майямі, Монтевідео, Мюнхен, Нікосія, Ріо де Жанейро, Софія.

Гамма

· Гамма +: Братислава, Брісбен, Кейптаун, Ченду, Денвер, Гватемала, Манама, Міннеаполіс, Монреаль, Найробі, Кіото, Сан Хосе, Санто Домінго, Сіетл, Штутгарт, Ванкувер, Загреб.

· Гамма: Амман, Гвадалахара, Калькута, Лагос, Любляна, Перт, Філадельфія, Портленд, Роттердам, Шеньжень.

· Гамма –: Алмати, Бірменгем, Калгарі, Колумбус, Детройт, Доха, Едінбург, Гуайякіль, Ісламабад, Манчестер, Порт Луї, Порто, Рига, Сан Дієго, Сан Сальвадор, Санкт-Петербург, Таллінн, Веллінгтон.

На наш погляд, цікавою є класифікація мегаполісів світового масштабу, запропонована Інститутом стратегій урбаністики Фонда Морі (Токіо), яка ґрунтується на інтегральному індексі що охоплює шість сукупностей даних: економіка, інноваційні розробки, якість життя, екологію і природне оточення, культуру та доступність [16].

Таблиця 6.

Класифікація мегаполісів світового масштабу.

Як видно з цієї класифікації, у світові центри входять далеко не всі мегаполіси і, навпаки, такі відносно невеликі міста як Женева, Відень, Цюріх мають світове значення у тих чи інших аспектах діяльності. Так, у 2010р. Відень мав ВВП, співрозмірним з ВВП Стамбула а Окленд – з Нью Делі, незважаючи на велику різницю в населенні.

У 1996 р. O. Дольфус висунув концепцію «світового мегаполісного архіпелагу» (СМА), тобто сукупності міст, які претендують на «управління світом», концентруючи інноваційну фінансову та управлінську активність. Ці міста, СМА, не реалізують прямо свою владу на свої ближні периферії: вони більше зв’язані між собою завдяки сучасним технологіям.

Прикладом може слугувати діяльність Нью-Йорка, Лондона і Гонконгу. Ці три міста, об’єднані спільною єдиною економічною культурою, пов’язані інтенсивним авіасполученням, оптиковолоконними кабелями, ідеально розміщені на земній кулі, створили фінансову мережу яка посприяла зростанню гнучкості і реактивності світової економіки та швидкому залученні до неї нинішнього фінансово-економічного велетня – Китаю. Цікаво, що ніхто не передбачував нинішню роль та розміщення цієї трійці, яка забезпечує цілодобову циркуляцію фінансово-інформаційних потоків. Функціонування цих мегафінансових центрів дало змогу M. Елліот назвати їх одним словом Ньюлонконг [18].

Протягом 80-х років ці міста були у занепаді – виробництво покидало Нью-Йорк і Лондон, відповідно, стагнували і їхні порти. Майбутнє Гонконгу було непевним внаслідок закінчення терміну колоніального володіння Великої Британії. Однак, досвід міжнародної торгівлі, нагромаджений цими, у минулому портовими центрами, був уміло використаний. Міжнародні комерційні мережі та особисті контакти, притаманні діловій еліті даних мегаполісів, посприяли формуванню та розквіту їхньої нової діяльності – фінансам. Віднині, ці три міських ареали, тісно пов’язані між собою, за виразом вже цитованого M. Eлліота, «підливають мастило в трибки світової комерції та розвитку». Саме звідси найбільші банки світу, розмістившись у цих стратегічно важливих пунктах, притягують найбільші ТНК у пошуках кредитів та представлення на біржах. Нинішній розквіт економіки Китаю значною мірою зобов’язаний кредитам, які пішли з Гонконгу, і це пояснює особливу політику китайського уряду, який залишив специфічний статус цій території.

Зрозуміло, що вплив Ньюлонконга неможливо пояснити лише їхньою фінансовою діяльністю. Це - також центри культури та талантів, які притягуються до них з усього світу, незважаючи на дорожнечу землі та нерухомості. Анкетування робочої сили в Лондоні засвідчило, що 31% жителів народились поза межами Великої Британії, а до Гонконгу з’їзжаються люди не лише з континентального Китаю, а і з Канади, США, Британії, зокрема, нащадки китайців, які в свій час емігрували з країни походження.

На прикладі Ньюлонконга можна стверджувати: мегаміста віднині не супроводжують економічний розвиток: вони є його серцевиною, продукуючи не товари, а капітал. Ця історична трансформація здійснюється у світовій мережі, в якій постійно організуються обміни між велетенськими фінансовими центрами та такими ж підприємствами світового масштабу. Як сказала одна з чиновників Сингапура – «Ми нічого не виробляємо, але у нас багато грошей».

Співробітниця Світового банку К.О Мазуркевич вважає, що «без розвитку мегаполісів ні одній країні не вдалося добитися росту ВВП» [19].

Переглядів: 372