Інформаційний привід.

Інформаційним приводом для висвітлення діяльності організації, в принципі, може бути що завгодно, важливо, як це буде подано.

Традиційним для служб зв'язків з громадськістю приводом привернути до себе увагу є підготовка різних звернень, заяв, які, як правило, більшість ЗМІ не публікує.

Разом із тим практика підказує безліч інформаційних приводів, що дозволяють організації «потрапити» в засоби масової інформації. Насамперед до їх числа можна віднести заходи, що проводяться організацією, чи події навколо них. Наприклад, виділення коштів на соціальні чи благодійні цілі, запити до органів виконавчої влади з приводу найбільш кричущих фактів навколишньої дійсності, а також з невідкладних потреб жителів округу, інформація про професійні досягнення лідерів громадської думки.

Найпростіший спосіб створити інформаційний привід – скликати прес-конференцію. Як уже зазначалося, слід так визначити її тему та коло учасників, щоб зацікавити ЗМІ. Тема прес-конференції не обов'язково повинна бути безпосередньо пов'язана з діяльністю організації. Це може бути будь-яка актуальна проблема життя регіону, яка у всіх на вустах. Непогано, щоб у прес-конференції взяв участь будь-хто з дуже відомих людей: депутат, лідер політичної партії, відомий артист театру і кіно і т.п. Тут визначальну роль відіграють два фактори: фантазія менеджерів зв'язків зі ЗМІ та наявність контактів в журналістському середовищі.

Нерідко скарги менеджерів на інформаційну блокаду з боку ЗМІ засновані на упередженні, що преса за жодних умов не буде поміщати інформацію про діяльність організації. Однак досвід багатьох фірм, де застосовується метод «килимового інформаційного бомбометання», свідчить: пробитися на сторінки преси цілком можливо. Однак це трудомістка технологія. Її рекомендується застосовувати, якщо менеджери зі зв'язків з громадськістю неважливо уявляють собі реальну ситуацію всередині редакцій ЗМІ, а міцні контакти з журналістами ще не встановлені.

Суть технології – підготовка прес-службою організації серії інформаційних повідомлень, які направляються в усі засоби масової інформації: від центральних до районних. Причому, як правило, добірка інформаційних повідомлень передається не тільки факсом (в обласні газети) або листом (в районні газети), а й доставляється особисто представниками прес-служби в кожну редакцію. У результаті, як показує досвід, частина ЗМІ публікує деякі із запропонованих ним матеріалів. Причому в умовах, коли надана можливість вибору, керівникам ЗМІ важче ухилитися від публікації матеріалів під приводом їх «нецікаво», «неактуальність» тощо Адже хоча б формально, вони зобов'язані дотримуватися можливість об'єктивності.

Особливо ефективний цей метод при роботі з місцевою пресою, де із задоволенням беруть вже підготовлені інформматеріали, тим більше що в районах у представників фірм більше неформальних контактів зі ЗМІ, ніж у великих містах. Застосування подібної технології передбачає перехід прес-служби організації на роботу в режимі інформаційного агентства. Причому важливо не тільки підготувати інформацію, але забезпечити доставку матеріалів у редакції ЗМІ та проведення бесід з їх працівниками з питання публікації.

Після опублікування інформаційних матеріалів можна провести аналіз ефективності «бомбометання». Наприклад, визначити, з якими ЗМІ можна працювати більш інтенсивно, а в які видання треба відправляти інформацію лише з формальних міркувань.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Прес-реліз.	\|	Імідж організації.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.