Вплив через участь

Керівник направляє зусилля людей і сприяє вільному обміну інформації, при цьому експертна влада керівника і виконавця об'єднує в єдину позицію, в яку обидва вірять.

Ситуація, при якій дана форма впливу не застосовна:

- якщо працівники не люблять неясності і віддають перевагу чіткому розмежуванню роботи;

- якщо менеджери не хочуть відмовлятися від традиційних повноважень.

Правила, що підвищують ефективність впливу:

1) потреба, до якої звертаються повинна бути активною;

2) виконавець повинен розглядати вплив, як джерело задоволення або незадоволення в потребі;

3) виконавець повинен вірити, що його зусилля виправдовує очікування керівника.

Зміни у середовищі функціонування організації (зокрема, у рівні освіти керівника і підлеглих, їх фінансовому стані тощо) зменшують можливості впливу на підлеглих за допомогою традиційних форм влади. Вин икає потреба шукати шляхи співробітництва з підлеглими, аби мати можливість впливити на них.

Основними засобами такого впливу є переконання і залучення до участі.

Переконання ґрунтується на владі прикладу та владі експерта, але відрізняється від них тим, що виконавець повністю усвідомлює, що робить і чому. При цьому керівник розуміє, що виконавець має певну частку влади, яка здатна зменшити можливості керівника діяти. Проте, отримавши згоду, керівник чинить сильний вплив на потреби виконавця у повазі. Переконання впливає тим, що виконавець усвідомлює, що зробивши так, як цього вимагає керівник, він задовольняє свої власні потреби. Слабкими сторонами переконання є: повільність впливу; невизначеність результатів; одноразова дія.

Залучення до участі. Керівник у цьому випадку не прикладає зусиль, аби нав’язати підлеглому свою думку або волю. Керівник лише спрямовує зусилля підлеглого і сприяє вільному обміну інформацією. Процес впливу у цьому випадку здійснюється краще завдяки тому, що люди, як правило , більш старанно працюють для досягнення мети, яка була сформульована за їх участю. Участь у прийнятті рішень забезпечує апеляцію до потреб більш високого рівня (владі, компетентності, самоповаги).

Повноваження, вплив і влада є інструментами управління. Як такі їх можна застосовувати по-різному. Звичайно, різними будуть і результати. Отже, результативність управління залежить від способу реалізації менеджером наданих йому повноважень для досягнення цілей організації. Саме для характеристики таких способів і використовується поняття “ лідерства ”.

Лідерства – це здатність чинити вплив на окремі особи та групи в процесі спрямування їх діяльності на досягнення цілей організації.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Переконання – ефективна передача своєї точки зору.	\|	ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.