• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

Лідерство- це процес впливу на групу та окремих людей, щоб зумовити їх до спільної реалізації управлінських рішень, спрямованих на досягнення цілей.

Лідерство формується на міжособистих контактах людей та їх індивідуальній ініціативі і надає людині неформальні повноваження.

Оточуючі сприймають лідера за А моделями [2,13] :

1. Один з нас - спосіб життя лідера ідентичний способу життя будь-якого члену колективу.

2. Кращий з нас - лідер, є прикладом для всієї групи як людина і професіонал. Поведінка лідера - предмет для наслідування.

3. Утілення чеснот - лідер є носієм загально людських норм моралі, розділяє з групою соціальні цінності.

4. Виправдання наших очікувань - люди сподіваються на сталість поведінкових дій лідера незалежно від мінливості обстановки, хочуть щоб лідер був завжди вірний слову і не допускав відхилень від схваленого групою курсу.

Основні якості притаманні лідеру, відображено в табл. 11.1.

Керівництво - вид управлінської діяльності, який на засадах лідерства та влади забезпечує виконання функцій і формування методів менеджменту та їх перетворення в управлінські рішення.

Таблиця. 1. Лідерські якості

У сучасному менеджменті розрізняють кілька типів керівників та лідерів [2] :

• Лідери, що ведутьза собою- особи, в яких більшість лідерських якостей не зумовлена генетично, а виробляються протягом життя та трудової діяльності. Лідерство - їхній природний стан. Здатні приймати рішення самостійно, під власну відповідальність.

• Організатори груп - особи, які добре знають психологію своїх послідовників. Краще управляють малими групами.

• Виконавці - раціональний тип керівника та лідера. До основних якостей відносяться: енергійність; цілеспрямованість; особистий приклад; вміння долати бар'єри; здатність створювати згуртований колектив.

• Дипломати - керівники та лідери, які досконало володіють комунікативними навичками: легко контактують зі співробітниками, споживачами та партнерами по бізнесу; можуть відстояти власну точку зору; вміють вирішувати проблеми в режимі діалогу.

• Генератори ідей - лідери, які орієнтовані на нові завдання, сприяють впровадженню інновацій. До основних якостей відносяться: інтуїція, синтез знань, самокритичність.

• Продавці ідей — керівники, які досконало контролюють свої та чужі емоції, підприємливі, мають свіжий погляд на знайомі факти.

• Синтезатори - керівники і лідери, які мають властивість виокремлювати головне з великого об'єму інформації, що дозволяє їм приймати вірне управлінське рішення, формувати стратегію організації, впроваджувати інновації.

• Пояснювані — вміють пояснити послідовникам сутність будь-якої стратегії, мети або ситуації.

• Реактори — керівники та лідери, які активно та розумно-критично реагують на ідеї інших, що дозволяє зробити з них послідовників.

• Комунікатори - керівники та лідери, до набору лідерських якостей яких відносяться висока комунікабельність, вміння вислуховувати. Мають педагогічні здібності, які використовують для підвищення кваліфікації послідовників.

• Дослідники - керівники та лідери, які вміють отримувати та обробляти інформацію, зіставляти та аналізувати факти, прово­дити експерименти.

• Слідопити - керівники, які здатні рухатися в одному напрямкі. Перед ними ставлять проблему, а вони самі обирають методи і знаходить послідовників для їївирішення.

• Хоронителі інформації - особи, які вміють збирати інформацію, добре знають де її можна знайти і яким чином використати.

• Організатори - керівники, які мають талант практичної організації виробництва та управління персоналом.

Стиль лідерства - це типова для лідера система прийомів впливу на ведених (підлеглих). Розрізняють такі стилі лідерства:

– авторитарний;

– демократичний;

– ліберальний.

1. Авторитарне управління - управління, при якому керівник сам визначає групові цілі, сам приймає рішення. На підлеглих керівник впливає через накази, розпорядження, які не підлягають обговоренню. Авторитарний стиль управління має різні форми:

А. Патріархальне управління - всі "члени сім'ї" повинні слухатися керівника, який вважає підлеглих не здатними приймати рішення. Всі підлеглі є "діти" керівника і він має про них турбуватись.

Б. Автократичне управління - більш притаманне інституціям (державі, підприємству), ніж окремим особам. Керівництво здійс­нюється апаратом через підлеглі інстанції, які впроваджують рі­шення автократа.

В. Бюрократичне управління - управління, за яким керівники всіх рівнів займають своє місце в структурі управління організа­цією і мають право на виконання даних їм повноважень.

Г. Харизматичне управління - за лідером визнаються видатні, єдині в своєму роді якості. Тому він може побажати будь-якої же­ртви від підлеглих і не зобов'язаний про них турбуватись.

2. Демократичне управління — стиль управління, за яким керівник мобілізує групу на колективну розробку рішень і колективну їх реалізацію. Він організовує систематичний обмін інформацією, думками, на підлеглих діє переконаннями, порадами, аргументами.

Демократичний стиль керівництва характеризується високим рівнем децентралізації повноважень, вільним прийняттям рішень і виконання завдань, оцінкою роботи після її завершення. Керівник турбується про забезпечення працівників необхідними ресурсами.

3. Ліберальне управління- відноситься до пасивного стилю керівництва. За цим стилем керівництва відмічається низький рівень вимог до підлеглих. Головні засоби впливу - це прохання та інформація. Ліберальне керівництво ґрунтується майже на повній свободі у визначені своїх цілей і контролі своєї власної роботи.

Жоден з наведений стилів - не універсальний. Найчастіше трапляються змішані стилі.

Сутність лідерства формують такі категорії:

1) повноваження;

2)вплив;

3)влада.

Повноваження являють собою формально санкціоноване право впливати на поведінку підлеглих. Тобто право впливати на поведінку співробітника надається самою посадою керівника, закріпленими за ним повноваженнями. Як правило, таке закріплення проводиться в документах "Про розподіл функціональних обов'язків" та в посадо­вих інструкціях. Лідерство надає працівникові неформальні повноваження. Тобто лідер може впливати на працівника, навіть не обіймаючи керівної посади. Таких лідерів називають неформальними.

Вплив - це будь-яка поведінка однієї особи, яка вносить зміни в поведінку та відчуття іншої особи.

Влада - це право і можливість індивіда впливати на поведінку інших людей, підпорядковуючи їх своїй волі. Формальні повноваження до влади надає посада, яка дає право і можливість розпоряджатися кимось чи чимось, підкоряючи своїй волі. Існує п'ять типів влади[1-8]:

- влада примусу, коли підлеглий вірить, що керівник має можливість його покарати за нестаранність чи спричинити інші неприємності. Недоліки даного типу влади :

• великі затрати на управління;

• відсутність довіри до керівника;

• бажання підлеглих обманювати фірму,

• гальмівні процеси розвитку здібностей людини;

- влада винагороди - влада, яка використовує бажання підлеглих отримати винагороду в обмін за виконану роботу. Недоліки цього типу влади криються в обмеженості розмірів винагороди. Обмеження можуть обумовлюватись законодавчими актами. В ряді випадків не можна визначити ставлення працівника до виконання;

- експертна влада - пов'язана з впливом через розумну віру. Виконавець приймає на віру знання і цінність знань експерта - керівника. Чим більші досягнення в експерта, тим більшу владу він має. Підлеглий-експерт перетворюється на неформального лідера. Не­доліком даного типу влади виступає можливість виникнення конфліктної ситуації між формальним та неформальним лідером;

- еталонна влада - влада прикладу, яка формується на засадах харизми та на особистих якостях та здібностях лідера. Значення мають такі харизматичні якості: енергійність, впливова зовніш­ність, незалежність характеру, добрі риторичні здібності, осві­ченість, інтелігентність, достойні манери поведінки, впевненість. За негатив вважається тип керівництва, при якому лідер застосовує еталонну владу при відмові від інших типів влади.

- законна (традиційна) влада - влада, при якій виконавець вірить у те, що керівник має право віддавати накази, а його обов'язок їх виконувати. Вплив здійснюється за рахунок традицій. Реалізується цей тип влади тоді, коли етика бізнесу і корпоративна культура розглядає законну владу як бажану.

Переглядів: 716