Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Приклади асоціації мультифакторіальних хвороб з антигенами HLA

(за Ф.Фогель, А. Мотульскі, 1990)

Хвороба Антиген HLA
Анкілозуючий спондиліт Хвороба Рейтера Псоріаз Інсулінзалежний цукровий діабет Виразковий коліт Системний червоний вовчак В27 В27 DR7 DR3/4 DR2 B8, DR 2/3

 

Визначення генетичного ризику

Розрахунок генетичного ризику при мультифакторіальних захворюваннях є достатньо складним, оскільки врахувати всі генетичні фактори і фактори середовища неможливо.

У зв’язку зі складністю визначення ризику при мультифакторіальній патології, користуються спеціальними емпіричними таблицями ризику.

Генетичний прогноз при мультифакторіальних захворюваннях залежить від кількості генів схильності. На величину ризику впливають такі фактори, які побічно дозволяють оцінити кількість генів схильності:

1) Частота зустрічальності захворювання в популяції. Для сибсів або дітей хворого ризик розраховується як квадратний корінь з частоти хвороби в популяції; при мультифакторіальних вадах розвитку, частота яких в популяції близько 1/1000, генетичний ризик становить в середньому 2–4 %. Якщо частота захворювання в популяції перевищує 1 % (поширені хвороби середнього віку), то ризик становить близько 5–10 % (за J. M. Friedman).

2) Ступінь спорідненості з ураженим членом сім’ї (табл.). Генетичний ризик однаковий для всіх родичів, які мають однакову частку спільних з хворим генів. Чим дальший ступінь спорідненості, тим менше спільних гени мають родичі і тим менша вірогідність захворювання. Так, наприклад, ризик розколини губи і піднебіння становить 4 % для сибсів (1-й ступінь спорідненості), а для двоюрідних сибсів (2-й ступінь спорідненості) — 0,5 %.

 

Таблиця




Переглядів: 369

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Популяційна частота хвороб із спадковою схильністю (Н. П. Бочков, 2001) | Відсоток однакових генів у генотипі у родичів різних ступенів спорідненості

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.007 сек.