Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Сприйняття.

Як вже було сказано, здатність відчувати дана нам і всім живим істотам, що мають нервову систему з народження. Здатність мати відчуття, що усвідомлюються дана живим істотам, наділеним головним мозком. Здатністю ж сприймати світ у вигляді образів наділені тільки людина і вищі тварини, вона у них складається і удосконалюється в життєвому досвіді. Причому для людини настільки звично сприймати образи, що в життєвому розумінні цих двох найважливіших психічних явищ він практично не робить різниці між відчуттям і сприйняттям. Будь-яке відчуття для нас це асоціація з раніше запам'ятовуваним предметом або якою-небудь його ознакою. Саме тому, коли ми говоримо «бачити», ми не маємо на увазі відчуття, а швидше сприйняття конкретного видимого предмета.

Сприйняттявиступає як осмислений (що включає прийняття рішення) і означений (пов'язаний з мовою) синтез різноманітних відчуттів, що отримують від цілісних предметів або складних, що сприймаються як ціле явище. Цей синтез виступає у вигляді образу даного предмета або явища, який складається в ході активного їх відображення.

Психологи виділяють чотири властивості сприйняття образу. Предметність, цілісність, константність і категоріальність (свідомість і означеність) - це основні властивості образу, що складаються в процесі та результаті сприйняття.

Предметність- це здатність людини сприймати світ не у вигляді набору не пов'язаних один з одним відчуттів, а в формі відділених один від одного предметів, що володіють властивостями, які викликають дані відчуття.

Цілісністьсприйняття виражається в тому, що образ предметів, що сприймаються не дається в повністю готовому вигляді з усіма необхідними елементами, а як би уявно добудовується до деякої цілісної форми на основі невеликого набору елементів. Це відбувається і в тому випадку, коли деякі деталі предмета людиною безпосередньо в даний момент часу не сприймаються.

Константністьвизначається, як здатність сприймати предмети відносно постійними за формою, кольором і величиною, рядом інших параметрів незалежно від фізичних умов сприйняття, що міняються.

Категоріальністьлюдського сприйняття виявляється в тому, що воно носить узагальнений характер, і кожний предмет, що сприймається ми означаємо словом-поняттям, відносимо до певного класу. Відповідно до цього класу нами в предметі, що сприймається шукаються і бачаться ознаки, властиві всім предметам даного класу і виражені в обсязі і змісті цього поняття.

У життєвому розумінні цих явищ описані властивості предметності, цілісності, константності і категоріальності сприйняття з народження людині не властиві; вони поступово складаються в життєвому досвіді.

Апперцепція- ( від лати. ad - до і perceptio - сприймаю) - вплив на сприйняття предметів навколишнього світу попереднього досвіду і установок індивіда.

Частіше сприйняття вивчалися на прикладі зору - ведучого органу почуттів у людини. З'ясувалося, що сприйняття людиною осмислених зображень відбувається досить складним образом. Тут насамперед спрацьовує механізм впливу минулого досвіду і мислення, яке виділяє в зображенні, що сприймається найбільш інформативні місця, на основі яких, співвіднісши отриману інформацію з пам'яттю, можна про нього скласти цілісне уявлення.

Ілюзії сприйняття- (від лати. illusere - обманювати) - спотворення сприйняття приватних ознак тих або інших предметів.

Найбільш багато численні просторові зорові ілюзії. Прийнято виділяти наступні види ілюзій:

- Ілюзії, засновані на фізіологічних явищах, таких як іррадіація збудження в сітчатці, за рахунок дії якої зумовлене сприйняття світлих предметів на чорному фоні як більш великих, ніж об'єктивно рівних з ними чорних предметів на світлому фоні.

- Довжина вертикальних ліній сприймається як велика в порівнянні з об'єктивно рівними ним горизонтальними.

- Ілюзія контрасту (ілюзія Еббінгауза), при якій один і той же предмет сприймається як більш великий серед маленьких фонових предметів, і меншим - серед великих фонових предметів.

- Поширення ознак цілої фігури на її частині, як наприклад, в ілюзії Мюллера - Лайера, в якій однакові прямі сприймаються як неоднакові, в залежності від їх завершення.

- Ілюзії, зумовлені застосуванням штриховки, коли паралельні лінії сприймаються зігненими (ілюзія Цельнера).

- Ілюзії, засновані на переоцінці величин гострих кутів.

- Ілюзія Аристотеля - дотикова ілюзія, при якій невелика кулька, вміщена між схрещеними вказівним і середнім пальцями, сприймається як два предмети.

У сприйнятті величини предметів беруть участь м'язи очей і рук (в тому випадку, коли з її допомогою людина обмацує предмет), ряд інших частин тіла. Чим більше скорочується або розслабляється м'яз, що простежує предмет по його контуру або поверхні, тим великим здається людині і сам предмет.

Швидкість руху, оцінюється по швидкості переміщення зображення предмета на сітчатці, а також по швидкості скорочення м'язів, що беруть участь в стежачих рухах.

Сприйняття часу - образне відображення таких характеристик явищ навколишньої дійсності, як тривалість, швидкість протікання і послідовність. У побудові тимчасових аспектів картини світу беруть участь різні аналізатори, з яких найбільш важливу роль в точної диференціюванні проміжків часу грають кінестетичні та слухові відчуття. Індивідуальне сприйняття тривалості тимчасових періодів істотно залежить від інтенсивності діяльності, яка здійснюється в ці періоди і від емоційних станів, що породжуються в ході її реалізації.

Механізм сприйняття людиною часу часто зв'язують з так званими «біологічними годинами» - певною послідовністю і ритмікою біологічних обмінних процесів, що відбуваються в організмі людини. Як найбільш вірогідні кандидати на роль біологічних годин називають ритм серцевої діяльності і метаболізм (обмінні процеси) тіла. Останнє частково підтверджується тим, що при застосуванні медикаментів, що впливають на швидкість обмінних процесів, сприйняття часу може мінятися. Наприклад, хінін і алкоголь частіше за все сповільнюють хід часу, що суб'єктивно сприймається, а кофеїн прискорює його.

Суб'єктивна тривалість часу частково залежить від того, чим воно заповнене. Більш короткою за часом здається нам цікава і осмислена діяльність. Набагато довше для нашого сприйняття продовжується та, яка заповнена безглуздими і нецікавими заняттями.

Необхідно враховувати, що люди часто не здатні точно оцінити кількістьпредметів, що сприймалися, відстань між ними,їхпросторове співвідношення і розміри.

Людям властиво заповнювати пропуски почуттєвого сприйняття елементами, які насправді не були об'єктами почуттєвого сприйняття. Для просторових сприйнять характерна переоцінка малих відстаней і недооцінка великих. Відстані на воді, як правило, недооцінюються. Яскраво забарвлені предмети, а також предмети добре освітлені відносять до більш близько розташованих. Багато які помилки в оцінці розмірів пов'язані з контрастом сприйняття.

Сприйняття людини людиною- поняття, що використовується в соціальній психології для позначення процесу побудови образу іншої людини, що складається при безпосередньому спілкуванні з ним. Включає в себе всі рівні психічного відображення. Цей процес має особливі тимчасові характеристики.

Спочатку при сприйнятті незнайомої людини основна увага приділяється його зовнішності (експресія особи, ока, зачіска, виразні рухи тіла). У процесі сприйняття людини формуються уявлення про його риси характеру, здібності, інтереси, емоційні стани, які дуже часто групуються навколо професійної характеристики особистості.

Можна виділити чотири основних стратегії в сприйнятті іншої людини:

1. Аналітична, при якій кожний елемент зовнішності інтерпретується як форма вияву властивості особистості (наявність окуляри - вчений);

2. Емоційна, при якій властивості особистості, що безпосередньо не сприймаються інтерпретуються в залежності від загальної привабливості або непривабливості;

3. Перцептивно-асоціативна, при якій приписуються властивості іншої людини, зовні схожої;

4. Соціально-асоціативна, при якій приписуються властивості тієї соціальної групи, до якої людина може бути віднесена.


Читайте також:

  1. Відчуття та сприйняття.
  2. Відчуття та сприйняття.
  3. СУТЬ І ЕФЕКТИ МІЖОСОБИСТІСНОГО СПРИЙНЯТТЯ.




Переглядів: 3466

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Поняття відчуттів. | Пам'ять.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.012 сек.