Суть ветеринарної справи, її економічне та соціальне значення.

Згідно Закону України «Про ветеринарну медицини» має таке визначення:

Ветеринарна медицина — галузь науки та практичних знань про фізіологію і хвороби тварин, їх профілактику, діагностику та лікування, визначення безпечності продуктів тваринного, а на агропродовольчих ринках — і рослинного походження; діяльність, спрямована на збереження здоров’я і продуктивності тварин, запобігання їхнім хворобам та на захист людей від зоонозів і пріонних хвороб;

Інколи кажуть про ветеринарну медицину маючи на увазі також систему ветеринарних органів, установ та організацій, об'єднаних структурно для здійснення вказаних заходів.

Ветеринарна практика — діяльність з надання послуг, пов’язаних з профілактикою, клінічною діагностикою та лікуванням хвороб тварин і консультуванням з питань ветеринарної медицини, яка провадиться закладами ветеринарної медицини, у тому числі ліцензованими лікарями ветеринарної медицини, державними установами ветеринарної медицини;

Ветеринарна справа - це система державних, суспільних заходів по охороні тварин від захворювання, наданню їм ефективної лікувальної допомоги з метою збільшення чисельності поголів‘я, збільшення кількості та підвищення якості продукції тваринництва, по охороні населення від захворювань спільних для людей і тварин, а також по контролю за виконанням юридичними та фізичними особами ветеринарно-санітарних заходів, спрямованих на захист навколишнього середовища.

Поняття ветеринарна справа аналогічне іншому близькому поняттю "служба ветеринарної медицини" - це діяльність людей в галузі ветеринарної медицини. Цей термін може означати організовану групу спеціалістів ветеринарної медицини, об'єднаних рамками одного господарства, підприємства, однієї системи (відомства), адміністративної одиниці чи території, пов'язаних єдністю виробничих та спеціальних завдань (служби ветеринарної медицини агрофірми, птахофабрики, промислового комплексу, м'ясокомбінату, району, області тощо).

Ветеринарна справа в нашій країні входить в систему заходів, які спрямовані на підвищення економічного стану тваринництва та інших галузей народного господарства. Обов‘язок фахівців ветеринарної медицини - забезпечити збільшення виробництва продуктів тваринництва при одночасному зниженні їх собівартості за рахунок посилення заходів по профілактиці і ліквідації захворювань сільськогосподарських тварин, підвищення ефективності лікування хворих тварин, птиці, риб, бджіл. Зменшення захворювання та загибелі тварин, підвищення їх продуктивності, скорочення терміну хвороби, підвищення якості продуктів та сировини тваринного походження, недопущення їх псування, створення здорових стад тварин в господарствах - це є основним економічним значенням ветеринарної справи.

Поряд з цим ветеринарна справа в нашій країні спрямована на охорону здоров‘я людей шляхом попередження їх захворювання через продукти харчування, контакту з тваринами, та забруднення навколишнього середовища шкідливими газами, отрутохімікатами, збудниками захворювань. Захворювання людей на хвороби, спільні для людей і тварин ( зооантропонози) залежить від наявності чи відсутності таких захворювань у тварин. Ліквідуючи зооантропонози, служба ветеринарної медицини охороняє людей від можливого захворювання Проводячи ветеринарно-санітарну експертизу м‘яса, молока, інших продуктів та сировини, попередження використання недоброякісних продуктів у їжу людям, фахівці ветеринарної медицини охороняють здоров‘я населення. Цим і визначається велике соціальне значення ветеринарної справи.

В системі цивільної оборони служба ветеринарної медицини входить в структуру підрозділів захисту тварин і проводить заходи щодо захисту тварин та ліквідації дії бактеріологічної зброї - в цьому і полягає оборонне значення.

Служба ветеринарної медицини безпосередньо пов‘язана з агропромисловим комплексом України ( Міністерство аграрної політики України). Вона ( ветеринарна медицина) безпосередньозв‘язана з наступними галузями народного господарства :

1. З тваринництвом ( включаючи птахівництво, звіроводство, риборозведення, бджільництво та інші галузі тваринництва);

2. З промисловістю, яка переробляє продукцію тваринництва ( м‘ясна, консервна, холодильна, молочна) та сировину тваринного походження

( вовнопереробна, шкіряна);

3. З транспортом ( залізничний, водний, повітряний, автомобільний) зайнятим на перевезенні тварин, продуктів і сировини тваринного походження ;

4. Торгівлею тваринами і продуктами тваринництва.

Ветеринарні заходи проводяться, крім того, в харчовій, лісній, гірничорудній та інших галузях промисловості, а також при імпорті, експорті тварин, продуктів і сировини тваринного походження.

Предмет "Організація ветеринарної справи" був введений у навчальний план у вищих навчальних закладах з 1939-1940 навчального року, а з 1962-1963 навчального року почав називатися "Організація та економіка ветеринарної справи".

Організація та економіка ветеринарної справи - навчальна дисципліна, яка вивчає завдання та організаційні форми служби ветеринарної медицини, порядок планування і організації ветеринарних заходів, узагальнює передові методи роботи ветеринарних органів, розробляє принципи і форми організації та керівництва ветеринарною справою в сучасних умовах та системи управління ним, а також економіку ветеринарної справи.

Предметом науки є як теоретичні, так і практичні аспекти організації, планування, фінансування та управління ветеринарною справою.

Успіх всієї роботи спеціаліста ветеринарної медицини залежить не лише від уміння працювати з людьми, правильного планування, організації та здійснення ветеринарних заходів, економічного обґрунтування засобів і методів їх проведення.

Все це вимагає вдосконалення організаційно-економічної підготовки студентів на факультетах ветеринарної медицини.

Стан ветеринарної справи визначається громадським устроєм, рівнем виробництва, розвитком науки та культури, ветеринарної освіти, забезпеченістю кадрами спеціалістів, розвитком мережі установ ветеринарної медицини, їх матеріально-технічним забезпеченням. Ветеринарна справа, за звичай, краще організована в тих країнах, де вона знаходиться в руках держави, спрямовується та регулюється загальнодержавним законодавством з питань ветеринарної медицини.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Особливості ветеринарної медицини в Україні.	\|	Об'єкти ветеринарної діяльності

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.