Методичні рекомендації до теми

Висвітлюючи питання про регіональну політику Габсбургів, варто показати особливості етнодемографічної ситуації в західноукраїнському регіоні. З економічної точки зору привертає увагу проблема перенаселення.

Опрацьовуючи тему, необхідно врахувати, що для Австрійської імперії східноєвропейські володіння, зокрема українські землі, були тільки сировинним придатком. Політика Габсбургів в регіоні також будувалась за принципом “стримування націй” інкорпорованих територій заради політичного спокою в державі (проблема етнічної ієрархії та етноконфесійна ситуація).

Аналізуючи економічний розвиток західноукраїнських земель, необхідно звернути увагу на дефіцит землі та збереження в першій половині ХІХ ст. традиційної аграрної економіки з низьким технічним забезпеченням. Промислове виробництво було представлено різноманітними ремеслами та мануфактурним циклом, які не могли сперечатися із потужним виробництвом в інших регіонах Австрійської імперії (чеські та німецькі провінції).

Характеризуючи суспільно – політичну ситуацію та національний рух в Галичині, Буковині та Закарпатті, слушно зосередити увагу на діяльність греко – католицької церкви, яка стала на чолі національного відродження в Галичині. В той же час на розвиток національного руху значний вплив мали загальноєвропейські політичні тенденції, що проникали в Австрійську імперію, вплив польського патріотичного руху та національного відродження Наддніпрянщини.

Поява “Руської трійці” стала важливою віхою в еволюції українського національного руху в Галичині, бо її учасники пропагували: по-перше, право західних українців (русинів) на самодостатню культуру; по-друге, ідею соборності української етнічної території та українського етносу. В цьому контексті розглянути створення, склад, діяльність цієї організації.

“Весна народів” у 1848 році була спричинена загостренням аграрного та національно – політичного питань. Після повстання у Відні революційний рух охопив і східнослов’янські регіони Австрійської імперії. Рятуючи поліетнічну державу Габсбургів від розпаду, уряд був змушений піти на цілу низку поступок: скасовано панщину, поміщицький суд окремі внутрішні податки тощо. Але це рішення не ліквідувало конфлікту селянин –- поміщик, що й призвело до хвилі селянських виступів. Аналізуючи антифеодальні виступи, слід звернути увагу на сильні та слабкі сторони, форми і методи боротьби, причини поразки. У цьому контексті необхідно детально зупинитися на діяльності Л.Кобилиці, який не тільки очолював виступи селян, а й представляв їхні інтереси у парламенті.

Головна Руська Рада, що постала як національний орган, виявляючи лояльність до Відня, обмежувала свою діяльність досягненням успіхів у національно – культурній сфері. У висновку треба визначити причини слабкості українського національного руху в Австрійській імперії у першій половині ХІХ ст.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема 4. Кирило – Мефодіївське товариство (2 години)	\|	Методичні рекомендації до теми

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.