Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Зобов'язання ніби з договорів

Розділ XIII ПОЗАДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

Назва групи зобов'язання ніби з договорів підкрес­лює те, що вони виникали не із контрактів чи іншої якоїсь угоди, а саме з односторонньої дії якої-небудь особи. Підставою для ви никнення їх міг бути односторонній правочин або інше майнове надання однієї сторони іншій. Характерною особливістю такого ро ду зобов'язань є одержання певної вигоди однією стороною за во левиявленням і за рахунок другої, але без наміру одарити першу сторону. Разом з тим зобов'язально-правові відносини, що виника­ють з такого роду односторонніх дій певних осіб, за характером і змістом практично не відрізняються від подібних відносин, які ви­никали з договору. Саме тому такі відносини почали називати ніби договірними, подібними до договірних, що виникають ніби з договору, хоча самого договору або якоїсь іншої угоди між сторо­нами зобов'язання не було.

Одностороння дія, з якої виникало подібне зобов'язання, за ха­рактером повинна бути правомірною. Із недозволеної дії виникає зовсім інший тип зобов'язань —деліктні зобов'язання.

До зобов'язань ніби з договору римське право відносило дві категорії зобов'язань:

а) ведення чужих справ без доручення;

б) зобов'язання, що виникали з безпідставного збагачення.

Останню охоплювало три різновиди зобов'язань, що виникали: із помилкового платежу незаборгованого; факту майнового надан­ня з певною метою, яка не здійснилась; повернення недобросовісно одержаного.

Ведення чужих справ без дорученняце правовідношення, в якому одна сторона — гестор — проявляє турботу про майновий інтерес другої особи — господаря — без якого-небудь доручення з його боку. Турбота може бути виявлена в найрізноманітніших формах: надання якої-небудь юридичної чи фізичної послуги, управління майном, годування тварин або рабів, охорона майна. Наприклад, раптово виїхав господар і залишив без догляду свою худобу чи рабів. Його сусід за власною ініціативою вживає заходів щодо охорони їх, годівлі, догляду тощо.

Однак неодмінною умовою такого зобов'язання є виявлення турботи про чуже майно без доручення, за власною ініціативою і во­левиявленням гестора. Найчастіше мотивом ведення чужої справи без доручення було прагнення гестора застерегти настання нега­тивних майнових наслідків для іншої особи, наприклад за його відсутності, безпорадного стану чи збігу інших обставин, за яких сам господар не міг проявити відповідного піклування про своє майно.

Зазначене зобов'язання виникало з одностороннього правочину, за характером було двостороннім—обов'язки покладалися на обидві сторони Із ведення чужої справи претор надавав позови обом сторонам.

Специфічний характерзобов'язання із ведення чужих справ зумовив його правові ознаки.

1. Фактичне ведення чужої справи без відповідного на те до-! ручення. Останні слова були приєднані до назви цього зобов'язання 1 вже пізніше, аби підкреслити його позадоговірний характер. Влас­не ведення, як уже зазначалося, полягало в здійсненні різноманіт них дій на користь господаря (одна або кілька справ чи управлін ня майном). Не мали значення обсяг справи, характер і зміст її, важливо було його здійснення, звершення, прояв піклування про чу жу справу фактично, а не на словах.

2. Здійснення турботи про чужу справу, чуже майно повинно носити доцільний, господарське виправданий характер. Гестор при цьому повинен виходити із припущення, що господар схвалить його дії. Піклування про чужу справу повинно зумовлюватися інтере сами господаря, бути спрямованим на збільшення чи принаймні збереження його наявного майна. Зобов'язання виникає навіть у тому випадку, коли мета, на досягнення якої було спрямовано ве­дення (піклування) справи, не була досягнута. Наприклад, гестор взявся лікувати хворого раба чи тварину, проте, незважаючи на його старанність, раб помер, тварина загинула,— зобов'язання все ж виникає. Не перешкоджає виникненню зобов'язання небажання господаря схвалити здійснені гестором дії, якщо такі будуть ви­знані судом доцільними, розумними, виправданими.

З Ведення справи повинно здійснюватися за рахунок госпо­даря Витрати гестора, пов'язані з цим, підлягають відшкодуван­ню. Його турботи по веденню справи не можна розглядати як ба­жання одарити господаря.

4. Зобов'язання із ведення чужої справи виникає тоді, коли гестор здійснює дії з особистих покликань, а не на підставі чи за­кону. Виконання опікуном своїх обов'язків не породжувало зобо­в'язання, оскільки останній зобов'язаний був це робити на підставі закону. Проте моральний обов'язок потурбуватися про чуже майно не перешкоджав виникненню зобов'язання.

5. Вкладена праця по веденню чужої справи оплаті не підлягала. Природа цього положення така сама, як і в договорі дору­чення. Правові відносини між гестором і господарем засновані на взаємній особливій довірі, повазі і оплачувати таку послугу вва­жалося нижче гідності вільної людини.

Права і обов'язки сторін. Гестор, який взявся за ведення чужої справи, зобов'язаний був виконати її зі всією старанністю і ретель­ністю, як свою власну справу. Він відповідав за будь-яку вину, в тому числі і за легку недбалість. Більш того, якщо дії гестора не будуть схвалені господарем і визнані доцільними, він зобов'язаний відновити попередній стан майна, яким воно було до початку ве­дення справи. Проте, як уже зазначалося, гестор мав право на відшкодування витрат по веденню справи.

По завершенні справи гестор зобов'язаний був повністю звітуватися перед господарем і передати йому все набуте по справі.

При схваленні дій гестора господар зобов'язаний був прийняти звіт. Однак якщо суд визнає їх доцільними, господар, навіть не схвалюючи, зобов'язаний прийняти звіт і відшкодувати витрати по справі. В свою чергу, він може вимагати від гестора надання пов­ного звіту і передачі всього одержаного в результаті ведення справи.

Зобов'язання, що виникали із безпідставного збагачення. Відо­мі нам джерела не містять даних про те, чи було загальне прави­ло, через яке той, що збагатився без достатньої для цього правової підстави, зобов'язаний був повернути збагачення. Проте досто­вірно відомо, що зобов'язання, які виникли із безпідставного збага­чення, в римському праві були. Вони одержали захист засобами кондикційних позовів чи просто кондикцій:

а) позов про повернення незаборгованого;

б) позов про повернення майнового представлення, мета якого не досягнута;

в) позов про повернення краденого;

г) позов про повернення одержаного несправедливо чи неправильною підставою.

В основі виникнення зазначених зобов'язань лежать врешті-решт дозволені, правомірні дії, проте мотиви їх здійснення непра­вомірні або через помилку, або через інші фактори. Вони набли­жаються до реальних договорів — зобов'язання в обох випадках виникають з моменту фактичної передачі якого-небудь майна од­нією стороною другій. Однак між зобов'язаннями із реальних до­говорів і зобов'язаннями з безпідставного збагачення Існують сут­тєві відмінності. Вони полягають в тому, що в реальних договорах передача майна здійснюється на законній підставі (угода сторін), і тому одержане за договором майно не може визнаватися без­підставним збагаченням. Зобов'язання із безпідставного збагачення виникає саме через те, що певна особа одержала майно за раху­нок іншої, тобто збагатилася без достатніх для цього правових під­став.

Позов про повернення незаборгованого . Якщо одна особа сплачує іншій неіснуючий борг, то ця друга особа збагачується за рахунок першої без достатніх для цього правових підстав і зобов'язана повернути безпідставно одержане. Із фак­тичного складу випливає зобов'язання, за яким безпідставно зба­гачений зобов'язаний повернути все одержане особі, за рахунок якої він збагатився. Це зобов'язання відноситься до зобов'язань з безпідставного збагачення тому, що в даному випадку немає пра­вової підстави для платежу, бо немає і самого боргу.

Характерні елементи підстави виникнення зобов'язання із по­милкового платежу.

1. Здійснення платежу по неіснуючому боргу. Форма прова­дження такого платежу значення не має. Це могла бути відмова від певної вимоги (тоді збагаченому залишалося певне майно чи сума грошей), передача суми або іншого майна особі, що не мала права на його отримання. Платіж міг виражатися в безоплатному виконанні робіт на користь певної особи, внаслідок чого вона неправомірно зберегла за собою якусь суму грошей тощо.

2. Відсутність боргу, що також може виражатися в різноманіт­них формах: повна відсутність боргу; борг існує, але плата по ньому відшкодована не кредитору, а іншій особі, яка мовчазно прий­няла платіж, який їй не належав. До цих випадків незаборгова­ного платежу прирівнюється сплата боргу не зобов'язаним борж­ником, а іншою особою, а також плата умовного боргу до настання умови.

Проте плата боргу достроково, плата по натуральному зобов'я­занню не визнавалися платою по неіснуючому боргу.

3. В основу плати по неіснуючому боргу покладено вибачну по­милку, помилку особи, яка здійснила цей платіж. Бажання одари­ти іншу особу , відмова від вимоги з цією ж ме­тою не можуть бути підставою виникнення даного зобов'я­зання

Із факту сплати не заборгованого виникало зобов'язання по­вернути неправомірно отримане, яке за своїм змістом наближалося до договірного. Внаслідок цієї причини дане зобов'язання було віднесене до групи ніби договірних, квазіконтрактних.

Позов про повернення майнового представлення, мета якого не досягнута . Квазіконтрактом є зобов'язання, через яке особа, що одержала майнове надан­ня з певною мірою, яка не здійснилась, зобов'язана повернути його тому, від кого це майно одержано. Це одностороннє зобов'язання, Що виникає з огляду на одностороннє волевиявлення. Його під­ставами могли бути різноманітні надання майнової вигоди однією особою другій з певною метою. Наприклад, видо шлюбу, даруванняна випадок смерті, якщо дарувальник пере­жив того, кому дарував.

Необхідні елементи підстави виникнення зазначеного зобов'я­зання.

1. Фактичне надання майнової вигоди однією особою другій. Вигода може полягати в передачі певної суми чи майна, відмова від вимоги та інших фактичних дій на користь другої особи.

2. Надання майнової вигоди з певною метою: боргова розписка видавалася з метою одержання позики, придане встановлювалося з метою укладення шлюбу, дарування здійснювалося з метою на­дання майнової допомоги тому, кому дарували.

3. Мета, для досягнення якої надавалася майнова вигода, не здійснилася: особа, що видала боргову розписку, позики не одер­жала; придане, встановлене на користь жениха, не привело до шлюбу; особа, що одержала дарунок, померла раніше за дарувальника. Тут не має значення причина, через яку мета не була досягнута.

За наявності зазначених елементів виникало зобов'язання, з ог­ляду на яке безпідставно збагачена особа зобов'язана була повер­нути все одержане.

Позов про повернення краденого. Оскільки злодій ні за яких умов не може стати власником краде­ної речі (майна), проти нього завжди можна було застосувати віндикацію — позов про повернення власником своєї речі із не­законного володіння злодія. Проте це досить складні процесуаль­ні дії, які потребували великих затрат часу та енергії. Однак про­ти злодія вимагалася оперативна вимога. Отже, було визнано можливим допустити кондикційний позов для повернення краде­ного. Римські юристи виходили з того, що юридичною підставою кондикції із крадіжки є факт збагачення злодія за рахунок влас­ника без достатніх для цього правових підстав.

За об'єктивним змістом кондикція із крадіжки нагадує попе­редні кондикції і тому для виникнення зобов'язання вимагалися такі ж самі елементи юридичної підстави. Це квазіконтрактне зо­бов'язання, на підставі якого злодій повинен був повернути кра­дене власнику. Кондикція із крадіжки надавалася тільки власни­ку краденого. Відповідачами могли бути тільки злодії та спадко­ємці їх. Пособники злодія відповідали за деліктним позовом.

Стосовно зобов'язання, яке випливало з кондикції із крадіж­ки, злодій повинен повернути передусім все крадене в повному обсязі з усім приростом, не тільки з фактично одержаними, а й з тими, які могли бути одержані. Злодій відповідав також за ви­падкову загибель речі, що відбулася протягом часу між крадіж­кою і присудженням. В такому випадку він зобов'язаний був оп­латити найвищу ціну краденого.

Пізніше дану кондикцію застосовували і для інших випадків неправомірного збагачення однієї особи за рахунок другої, на­приклад при утриманні одним із подружжя речі, що належала другому. Однак цю кондикцію вже не називали кондикцією із крадіжки. Застосовувати до взаємин подружжя таке поняття бу­ло просто незручно, не етично. Гай зазначав: «Бо для вшануван­ня честі шлюбу заперечують (можливість закладання) до дружи­ни ганебних позовів» ).

Позов про повернення одержаного несправедливо чи за непра­вильною підставою — ех саиза іщизіа. Такий позов поча­ли називати кондикцією із незаконної підстави і застосовувати, окрім зазначених випадків, для витребування закладеної речі піс­ля сплати боргу, забезпеченого закладом, а також прибутків, одержаних від цієї речі після сплати боргу.

Спільним для кондикцій із крадіжки та із незаконної підстави була недобросовісність збагаченого.

Поряд із спеціальними дістала поширення загальна кондик­ція . Можна вважати, що вона є виразом загального правила, через яке будь-хто, що збагатився без пра­вової підстави, зобов'язаний був повернути все набуте особі, за рахунок якої він збагатився.




Переглядів: 1058

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Пакти та види їх | Деліктні зобов'язання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.018 сек.