• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Залік зустрічних однорідних вимог у ЗЕД.

У зовнішньоекономічній діяльності цивільним законодавством допускається припинення зобов’язань між контрагентами шляхом заліку зустрічних однорідних вимог. Залік зустрічних однорідних вимог здійснюється в разі, коли резидент-експортер і нерезидент-імпортер мають взаємні заборгованості (вимоги) один перед одним за різними зовнішньоекономічними договорами та погашають їх шляхом зарахування.

При цьому згідно з частиною третьою статті 203 Господарсь­кого кодексу України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої не настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом вимоги.

При здійсненні операцій із заліку зустрічних вимог в ЗЕД мають дотримуватися такі умови:

по-перше, вимоги контрагентів повинні бути зустрічними — тобто кожен із контрагентів повинен мати заборгованість по відношенню до іншого (кожна із сторін одночасно є як боржни­ком, так і кредитором);

по-друге, вимоги мають бути однорідними за змістом — переважно грошовими. Не допускається залік зустрічних вимог, коли одна з них грошова, а інша — не грошова (матеріальна, то­варна чи у вигляді робіт (послуг));

по-третє, з обох вимог має настати термін їх виконання, встановлений зовнішньоекономічним договором або законом (за винятком зобов’язань, за якими не встановлено терміну або термін визначається моментом вимоги).

Статтею 602 Цивільного кодексу України визначено перелік вимог, щодо яких не допускається зарахування зустрічних вимог, а саме:

• про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю;

• щодо довічного утримання;

• про стягнення аліментів;

• стосовно яких минув термін позовної давності;

• інші, які можуть бути встановлені законом або договором.

Для зарахування зустрічних однорідних вимог достатньо заяви однієї сторони. У заяві зазначаються відомості щодо:

• суми зустрічних вимог кожної з сторін, причини їх виникнення;

• суми, яка підлягає зарахуванню, та дати проведення заліку.

До заяви додаються документи, що підтверджують (наприклад, акт звірки тощо). Після підписання заяви відповідальними особами її надсилають на адресу сторони, з якою здійснюється взаємозалік.

Залік зустрічних однорідних вимог може проводитися як між двома контрагентами, так і між групами контрагентів усіх форм власності, одноразово або на постійно діючій основі. Постійне за-рахування заборгованостей здійснюється по сальдо зустрічних вимог обох контрагентів, які перебувають один з одним у постійних господарських відносинах. При цьому такі підприємства періодично мають проводити звірку своїх заборгованостей з оформленням відповідного акта. Періодичність проведення звірок встановлюється сторонами самостійно в укладеному ними договорі. При проведенні розрахунків у вигляді заліку зустрічних однорідних вимог зобов’язання кожної із сторін погашаються рівновеликими сумами. Якщо суми заборгованостей не рівновеликі, то розрахунок у сумі різниці здійснюється через банк.

Особливістю розрахунків суб’єктів ЗЕД шляхом заліку зустрічних вимог є те, що їх можна здійснювати без використання банківських рахунків (це дозволяє погашати заборгованість незалежно від наявності коштів на розрахункових рахунках контрагентів).

Переглядів: 603