МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Особливості аналізу окремих комунікативних інструментівЗазначений методичний підхід до аналізу, система показників результативності та ефективності маркетингових комунікацій можуть застосовуватися не лише для аналізу маркетингових комунікацій як інтегрованої цілісності, але й окремих її інструментів. При цьому аналіз повинен бути доповнений або уточнений з врахуванням особливостей кожного з інструментів. Найбільш поширеним та часто вживаним інструментом маркетингових комунікацій є реклама, результативність та ефективність якої залежить не лише від правильно обраної цільової аудиторії, якісних характеристик самого звернення, а й від оптимального вибору каналів передачі інформації як з точки зору досягнення кінцевого результату, так і використання фінансових ресурсів. Визначення каналів передачі інформації здійснюється в рамках медіа планування. В зв’язку з цим, здійснюючи аналіз процесу формування рекламної кампанії, аналітик додатково повинен вивчити питання стосовно виконання показників медіаплану. До основних показників, що використовуються в процесі аналізу, можна віднести: – індекс відповідності (affinity); – сумарний (GRP) та цільовий (TRP) рейтинговий пункт; – вартість охоплення. Здійснюючи аналіз стимулюючих заходів, доцільно, перш за все, розпочати з їх групування, тобто з’ясування, які заходи було проведено (цінове стимулювання, пропозиція в натуральній формі чи активна пропозиція). Крім того, їх групування необхідно провести також за об’єктами, на які вони були спрямовані (кінцеві покупці, торговельні посередники та власні продавці). Наступний крок аналізу – з’ясування результативності та ефективності проведених заходів. Серед основних показників, що підлягають аналізу, можна зазначити наступні: – зміна обсягу продажу; – відсоток погашених купонів; – зміна кількості покупок, здійснених внаслідок проведення акції; – сума витрат на проведення акції в розрахунку на одну грошову одиницю продажу. Одним із перших інструментів маркетингових комунікацій був прямий маркетинг, основною особливістю якого є інтерактивний характер. Аналіз заходів прямого маркетингу доцільно проводити за показником прибутку. Відношення прибутку від заключених контрактів до витрат, пов’язаних з проведенням контактів, дає показник ефективності проведення програми директ-маркетингу. Однак, ефект від проведених акцій може проявитися і значно пізніше. Деякі цілі директ-маркетингових програм є середньостроковими, тому їх аналіз та оцінку доцільно проводити за кілька періодів. Крім показника прибутку, аналіз може бути доповнено такими неекономічними показниками, як: – кількість відповідей; – співвідношення кількості осіб, до яких вдалося зателефонувати, до кількості тих, до кого не вдалося додзвонитися при здійсненні телефонного маркетингу. В процесі аналізу зв’язків з громадськістю слід оцінити наступне: – яку репутацію має фірма у зовнішньому оточенні та серед своїх працівників? – які люди чи групи людей здійснюють найбільший вплив на репутацію фірми? – які масштаби популярності фірми: локальні, національні, міжнародні? – які асоціації викликає дана фірма? – чи має фірма на даний момент розроблені PR-програми? – чи втілені/втілюються вони в життя? Чи успішно? – у чому виражається індивідуальність фірми (будівля головного офісу, автомобілі, упаковки, рекламні матеріали)? – чи досить чітко виражена індивідуальність фірми та чи відповідає вона її образу? – як можна оцінити відносини фірми із засобами масової інформації? – чи прагне фірма встановити контакт із органами місцевого самоврядування, громадськими спілками та організаціями? – чи бере участь фірма в організації імпрез для місцевої громади? – відносини між підприємством та оточенням (їх якість та інтенсивність); – діяльність по формуванню доброзичливих відносин з оточенням. Читайте також:
|
||||||||
|