• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Загальні вимоги до монтажу кабельних ліній.

Кабельні барабани.

Кабель - цінний товар. Упаковкою для транспортування кабелю являється барабан.

Кабельний барабан призначений для зберігання, транспортування і укладки кабелю при монтажі лінії.

Рис.1.2.3. Кабельний барабан з кабелем.

На щоці барабану позначають:

- марку кабелю;

- кількість жил;

- переріз в мм²;

- робочу напругу в кВ;

- довжина в м;

- вага барабану в тонах;

- заводський номер барабану;

- дата виготовлення;

- номер стандарту;

- назва заводу-виробника;

- стрілкою на щоці барабану указується

напрямок перекочування барабану.

Кінець остатнього витка кабелю прикріплений до щоки барабану з внутрішньої сторони; внутрішній кінець виведений на зовнішню частину щоки і закритий дерев’яним ящиком або металевою коробкою. Обидва кінця кабелю мають герметичні заробки.

Барабани з кабелем завантажують на транспортні засоби і звантажують з них за допо -могою кранів або автонавантажувачів, а при відсутності кранів — лебідкою по надійним дерев’яним покатам (брусам). Барабан з кабелем вручну або тросом за допомогою лебідки в зоні монтажу переміщають тільки на короткі відстані, по рівним поверхням, при умові повної справності обшивки барабану і якщо зовнішній виток кабелю знаходиться від краю щоки не менше ніж на 100 мм (при знятій обшивці).

Кабелі з пластмасовою ізоляцією голі, і броньовані при температурі нижче – 40° С не перевозять, а при температурі від –10 до – 40°С розвантажують і перевозять обережно, уникаючи ударів. Скидати кабельні барабани на землю категорично забороняється. При низьких температурах ізоляція і оболонки цих кабелів становляться крихкими і легко пошкоджуються.

При транспортуванні кабельних барабанів вони розташовуються на платформі транс -портного засобу таким чином, щоб напрямок перекочування барабану співпадав з напрям- ком руху транспортного засобу. Барабани повинні бути надійно закріплені на платформі (рис. 1.2.3).

Рис.1.2.3. Приклад кріплення кабельних барабанів на платформі автомобілю.

До переміщення барабанів з кабелем виконується зовнішній огляд, при якому зверта- ється увага на стан обшивки барабану і на наявність захисної коробки кінцю кабелю.

Маломірні кабельні бухти перевозяться і зберігаються тільки плазом.

Вибір траси кабельної лінії. Трасу кабельної лінії вибирають таким чином, щоб витрати кабелю були найменшими. При цьому враховують можливості по захисту його від механічних пошкоджень, корозії (при виборі траси слід уникати ділянок з агресивними ґрунтами по відношенню до металевих оболонок кабелів), вібрації, від пошкодження електричною дугою сусідніх кабелів у випадках короткого замикання, від перегріву при безпосередньому впливі сонячних променів та інших теплових джерел.

Необхідно уникати перехрещувань кабелів друг з другом, а також з різними трубопро- водами, строго витримувати допустимі відстані до споруд.

Для того щоб не виникали небезпечні механічні напруження в кабелях при монтажі і експлуатації, їх прокладають «змійкою» з запасом по довжині 1 – 3%. Такий запас достатній для компенсації можливих зсувів ґрунту і температурних деформацій як самих кабелів, так і конструкцій, по яким вони прокладені. Створювати запас кабелю кільцями і витками не слід.

При прокладанні по вертикальним і нахиленим ділянкам траси кабелів з паперовою нормально просоченою ізоляцією обмежують різницю рівня між вищої і нижчою їх точками для того, щоб уникнути стікання просочувального складу і надмірного гідростатичного тиску от на кабельні оболонки і кінцеві муфти. Кабелі в свинцевій оболонці прокладають з максимальною різницею в рівнях 25 м при напрузі 1– 3 кВ і 15 м при напрузі 6 – 10 кВ, кабелі в алюмінієвій оболонці з різницею в рівнях 25 м при напрузі 1 – 3 кВ, 20 м при напрузі 6 кВ і 15 м при напрузі 10 кВ.

Якщо вказану різницю рівнів витримати не можна, кабельні лінії секціонують, постановкою стопорних або епоксидних з’єднувальних муфт.

Кабель зі збідненою паперовою ізоляцією прокладають з різницею в рівнях до 100 м (при наявності загальної оболонки для всіх жил) і 300 м, якщо кожна жила має окрему оболонку.

Для кабелів з паперовою ізоляцією з не стікаючим просочуванням, з гумовою або з пластмасовою ізоляцією різницею в рівнях не обмежують.

В чотирьохпровідних мережах використовують чотирьохжильні кабелі або трьохжильні силові з алюмінієвою оболонкою на напругу 1 кВ з використанням їх алюмінієвої оболон- ки в якості четвертої жили (нульового проводу). Використання алюмінієвої оболонки з цією метою не допускається в мережах з незаземленою нейтраллю в установках і примі- щеннях з вибухонебезпечним середовищем і в установках, в яких при нормальних умовах роботи струм в нульовому проводі складає більше 75% струму фазового проводу.

Нульові жили окремо від фазових не прокладають. Не використовують в якості нульового проводу свинцеву оболонку трьохжильних кабелів, що прокладаються на промислових підприємствах.

Для того щоб запобігти захисні оболонки кабелів від створення тріщин і розривів при їх згинанні, радіус внутрішньої кривої вигину нормують, приймаючі рівним від 6 до 25 зовнішніх діаметрів кабелю в залежності від призначення кабелю і виду ізоляції.

На кожній змонтованій лінії, а також на всіх з’єднувальних і кінцевих муфтах навішують бирки з позначенням марки, напруги, перерізу, номера або найменування лінії, а на бирках муфт – дати монтажу і прізвище електромонтера, що виконував роботу. Якщо лінія складається з декількох паралельних кабелів, то кожен з них нумерується тим самим номером з додаванням літер А, Б, В і т.д.

Трасу кожної підземної або підводної кабельної лінії наносять на план з показом її координат по відношенню до існуючих фундаментальних орієнтирів або до спеціально встановлених знаків, що вказують місцезнаходження кабельних муфт.

При проході через зовнішні і внутрішні стіни, перегородки, міжповерхові перекриття, площадки сходових кліток кабелі прокладають в металевих, азбоцементних та інших трубах, внутрішній діаметр яких повинен бути не менше ніж півтора зовнішнього діаметра кабелю, або через прорізи, в стінах або перекриттях. При проходах кабелів через горючі конструкції труба повинна виступати на 100 мм по обидві сторони стіни. Кабель можна також замурувати слабим бетоном і шлаковатою в центрі труби, діаметр якої не менше 100 мм. При цьому довжина виступаючих частин труби не лімітується.

Читайте також:

1. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
2. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
3. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
4. II. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.
5. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
6. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
7. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
8. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
9. IV. ВИМОГИ ПРОФЕСIЇ ДО IНДИВIДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГIЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФАХIВЦЯ
10. V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
11. V. Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях
12. Аналітичні реакції та вимоги, яким вони повинні відповідати.

Переглядів: 1537