МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Тема 12 МОНІТОРИНГ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВОЇ СФЕРИ ЯК ІНСТРУМЕНТ РЕГУЛЮВАННЯ Й УДОСКОНАЛЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН
Контрольні запитання одиничного вибору відповідей
1. Моніторинг за визначенням МОП – це: а) система планування та впровадження певної політики в життя, а також визначення ефективності її на практиці; б) система послідовного збору даних про явище, процес, що описується за допомогою показників з метою оперативної діагностики стану об’єкта, його дослідження та оцінки в динаміці; в) система постійного або періодичного перегляду виконання певної програми з метою оцінки поточних результатів, виявлення труднощів, негативних тенденцій та розробки рекомендацій для їх усунення. 2. Моніторинг ґрунтується на вирішенні 3 основних груп завдань: а) методичних, наукових, інформаційних; б) економічних, інформаційних, методичних; в) соціальних, економічних, інформаційних; г) соціальних, інформаційних, наукових.
3. Методичні задачі моніторингу: а)забезпечення достовірною, науковою, об’єктивною інформацією, користувачами якої має стати найширше коло науковців і керівників усіх рівнів; б) відслідковування і аналіз конкретних зрушень в соціально-трудовій сфері суспільства; в) розробка наукових основ, структури та системи показників моніторингу, методів побудови вибірки та інструментарію.
4. Наукові завдання моніторингу: а) розробка наукових основ, структури та системи показників моніторингу, методів побудови вибірки та інструментарію; б) забезпечення достовірною, науковою, об’єктивною інформацією, користувачами якої має стати найширше коло науковців і керівників усіх рівнів; в) відслідковування і аналіз конкретних зрушень в соціально-трудовій сфері суспільства.
5. Інформаційні завдання моніторингу полягають в: а) відслідковуванні та аналізі конкретних зрушень в соціально-трудовій сфері суспільства; б)забезпеченні достовірною, науковою, об’єктивною інформацією, користувачами якої має стати найширше коло науковців і керівників усіх рівнів; в) розробці наукових основ, структури та системи показників моніторингу, методів побудови вибірки та інструментарію.
6. Проведення соціально-трудового моніторингу дає змогу: а) оцінити ефективність діяльності та рівень рентабельності підприємств і організацій, сприяти покращенню соціально-психологічного клімату в трудовому колективі; б) оцінити повноту та ефективність реалізації законодавчих актів з питань соціально-трудової політики, сприяти прийняттю оптимальних рішень на різних рівнях управління; в) визначити та оцінити рейтинг підприємств і організацій щодо дотримання норм охорони праці, санітарно-гігієнічних умов праці. 7. Адміністративна статистика – це: а) дослідження у вигляді опитування населення з високою мірою регулярності – раз на рік, на півроку, чи на квартал; б) аналіз соціальних явищ за допомогою соціологічних методів, які дають змогу систематизувати факти про процеси, відносини, взаємозв’язки, залежності; в) стандартизовані дані статистичної звітності підприємств та організацій, державної служби зайнятості та ін. суб’єктів економічної діяльності, органів державного управління; г) обстеження, які дають змогу отримати інформацію про трудову діяльність з погляду виробничих процесів.
8. Вибіркові обстеження домогосподарств – це: а) аналіз соціальних явищ за допомогою соціологічних методів, які дають змогу систематизувати факти про процеси, відносини, взаємозв’язки, залежності; б) обстеження, які дають змогу отримати інформацію про трудову діяльність з погляду виробничих процесів. в) дослідження у вигляді опитування населення з високою мірою регулярності – раз на рік, на півроку, чи на квартал; г) стандартизовані дані статистичної звітності підприємств та організацій, державної служби зайнятості та ін. суб’єктів економічної діяльності, органів державного управління.
9. Вибіркові обстеження підприємств – це: а) обстеження, які дають змогу отримати інформацію про трудову діяльність з погляду виробничих процесів; б) дослідження у вигляді опитування населення з високою мірою регулярності – раз на рік, на півроку, чи на квартал; в) аналіз соціальних явищ за допомогою соціологічних методів, які дають змогу систематизувати факти про процеси, відносини, взаємозв’язки, залежності; г) стандартизовані дані статистичної звітності підприємств та організацій, державної служби зайнятості та ін. суб’єктів економічної діяльності, органів державного управління.
10. Соціологічні обстеження – це: а) стандартизовані дані статистичної звітності підприємств та організацій, державної служби зайнятості та ін. суб’єктів економічної діяльності, органів державного управління; б) аналіз соціальних явищ за допомогою соціологічних методів, які дають змогу систематизувати факти про процеси, відносини, взаємозв’язки, залежності; в) обстеження, які дають змогу отримати інформацію про трудову діяльність з погляду виробничих процесів; г) дослідження у вигляді опитування населення з високою мірою регулярності – раз на рік, на півроку, чи на квартал.
11. Опитування – це: а) найпоширеніший метод соціологічного дослідження, що полягає в отриманні відповіді на конкретні питання; б) метод соціологічного дослідження, сутність якого полягає в спостереженні за поведінкою суб’єкта опитування; в) найменш поширений метод соціологічного дослідження, який полягає в тому, що опитуваний дає свою оцінку конкретним явищам, процесам чи ситуаціям.
12. Координацію статистичної інформації в Україні здійснює: а) Управління статистики праці; б) Державний комітет статистики; в) Верховна Рада України; г) Міністерство праці і соціальної політики; д) Кабінет Міністрів України.
13. Статистичною базою для встановлення прожиткового мінімуму та інших соціальних стандартів є: а) дані, отримані в результаті вибіркового обстеження підприємств; б) дані адміністративної статистики; в) дані, отримані в результаті соціологічних досліджень; г) дані, отримані в результаті обстеження бюджету сімей.
14. Моніторинг соціально-трудової сфери можна проводити на: а) державному рівні; б) регіональному рівні; в) рівні окремих підприємств і організацій; г) усі відповіді вірні.
15. Чи можливо за допомогою моніторингу соціально-трудової сфери виявити диференціацію між регіонами країни у рівні соціально-трудового розвитку: а) так; б) ні.
16. Чи здійснюється в регіонах самостійний моніторинг соціально-трудової сфери: а) так; б) ні.
17. Чи є вірним твердження : «Моніторинг соціально-трудової сфери в Україні є важливим і необхідним інструментом розробки та здійснення програм соціально-економічного розвитку на перспективу, вдосконалення соціально-трудових відносин»: а) ні; б) так.
18. Моніторинг соціально-трудової сфери – це: а) система постійного перегляду програми розвитку соціально-трудової сфери, виявлення в ній негативних тенденцій та розробка рекомендацій для їх усунення; б) система впровадження соціально-трудової політики в життя, оцінка та визначення її ефективності; в) комплексна державна система безперервного спостереження за фактичним станом справ у соціально-трудовій сфері.
19. Основною метою соціологічних досліджень у сфері праці є: а) вивчення стану та розвитку соціально-трудових відносин і соціальних процесів у сфері праці; б) підвищення ефективності трудової діяльності при забезпеченні розвитку працівників; в) задоволення потреб працівників; г) формування сприятливого соціально-психологічного клімату в трудовому колективі.
20. Специфіка досліджень проблем трудової організації полягає в тому, що: а) дослідження дає змогу приймати управлінські рішення; б) застосовані методи доповнюють один одного; в) застосовані методи дозволяють отримати оновлену інформацію; г) при дослідженні використовуються спеціальні соціологічні методи; д) усі відповіді вірні. Контрольні запитання множинного вибору відповідей 21. Основні принципи, на яких ґрунтується моніторинг: а) уніфікованості; б) системності; в) єдності; г) всебічності; д) комплексності; е) тотожності.
22. Основні джерела моніторингу про зайнятість та соціально-трудові відносини – це: а) адміністративна статистика; б) вибіркові обстеження та опитування працівників підприємств; в) вибіркові обстеження домогосподарств; г) переписи населення; д) опитування керівників підприємств; е) вибіркові обстеження та перепис підприємств; є) соціологічні обстеження.
23. Види опитувань поділяються на: а) спостереження; б) анкетування; в) інтерв’ю; г) експертне опитування; д) експеримент.
24. Координацію діяльності органів державної влади, установ і організацій, що забезпечують ведення моніторингу соціально-трудової сфери здійснюють: а) Міністерство праці та соціальної політики; б) Кабінет Міністрів України; в) Верховна Рада України; г) Державний комітет статистики.
25. Для збору інформації використовують наступні методи: а) опитування; б) обробка даних; в) спостереження; г) аналіз документів; д) аналіз статистичних даних; е) експеримент.
26. Проведення моніторингу соціально-трудової сфери дає змогу: а) оцінити повноту і ефективність реалізації законодавчих актів з питань соціально-трудової політики; б) оцінити ефективність соціально-економічної політики в сфері праці; в) сприяти прийняттю оптимальних рішень на різних рівнях управління; г) оцінити ефективність статистичних і соціологічних показників, які характеризують стан соціально-трудової сфери.
27. Вкажіть функції соціологічних досліджень: а) інформаційно-досліджувальна; б) організаційна; в) організаційно-впроваджувальна; г) пропагандистська; д) методична; е) соціальна.
28. Соціологічне дослідження включає наступні етапи: а) визначення методів збору інформації; б) аналіз інформації, написання звіту з рекомендаціями; в) формування програми дослідження; г) вивчення та аналіз плану дослідження; д) збір та обробка інформації.
29. Соціологічне дослідження вирішує такі завдання: а) розробка методичних рекомендацій, інструкцій; б) вдосконалення системи управління організацією, вивчення змісту і умов праці; в) створення банку оновленої інформації; г) підвищення рівня стабільності трудового колективу; д) розвиток системи адаптації, підвищення трудової активності.
30. Об’єкт соціологічного дослідження повинен бути: а) чітко визначений; б) систематизований; в) обмежений часовими періодами; г) кількісно визначений; д) описаний в системі чинників.
31. Предметом соціологічного дослідження можуть бути: а) взаємовідносини в колективі; б) сторони об’єкта, які необхідно вивчити; в) плинність кадрів; г) фактори, мотиви руху кадрів; д) методи управління.
32. Гіпотези соціологічного дослідження класифікуються: а) залежно від вірогідності наукових положень; б) залежно від відношення до цілей дослідження; в) залежно від змісту припущення; г) залежно від обґрунтованості.
33. При розробці програми соціологічного дослідження застосовують такі процедури: а) перевірка вірогідності дослідження; б) інтерпретація понять; в) визначення основних ознак об’єкта; г) операціоналізація понять; д) встановлення порядку кількісного вимірювання показників.
|
||||||||
|