Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Обмеження біноміального критерію

1. У вибірці повинно бути не менше 5 спостережень. В принципі можливе застосування критерію і при 2 ≤ n ≤ 5, але лише щодо певного типу завдань (див. Табл. XV Додатку 1).

2. Верхня межа чисельності вибірки залежить від обмежень і варіює в діапазоні від 50 до 300 спостережень, що визначається наявними таблицями критичних значень.

3. Біноміальний критерій m дозволяє перевірити лише гіпотезу про те, що частота повторення ефекту, що нас цікавить в досліджуваній вибірці перевищує задану ймовірність Р. Задана ймовірність при цьому повинна бути: Р ≤ 0,50.

4. Якщо ми хочемо перевірити гіпотезу про те, що частота повторення ефекту, що нас цікавить достовірно нижче заданої ймовірності, то при Р = 0,50 ми можемо зробити це за допомогою вже відомого критерію знаків G, при Р>0,50 ми повинні перетворити гіпотези в протилежні, а при Р<0,50 доведеться використовувати критерій χ2.

За Табл. 5.12 легко визначити, який із шляхів для нас доступний.

Таблиця 1.2

Вибір критерію для зіставлень емпіричної частоти з

теоретичною при різних ймовірностях досліджуваного

ефекту Р і різних гіпотезах.

Задані вірогідності Н1·fемп достовірно вище fтеор Н1·fемп достовірно нижче fтеор
Р˂0,50 А m для 2≤n≤50 Б χ2 для n≥30
Р=0,50 В m для 5≤n≤300 Г G для 5≤n≤300
Р˃0,50 Д χ2 для n≥30 Є m для 2≤n≤50

 

А) Якщо задана вірогідність Р˂0,50, а fемп˂fтеор (наприклад, допустимий рівень браку – 15%, а в досліджуваній вибірці отримано значення 25%), то біноміальний критерій можливий для вибірки 2≤n≤50.

Б) Якщо задана вірогідність Р˂0,50, а fемп˂fтеор (наприклад, допустимий рівень браку – 15%, а в досліджуваній вибірці отримано значення 5%), то біноміальний критерій неможливий і необхідно використовувати критерій χ2.

В) Якщо задана вірогідність Р=0,50, а fемп˃fтеор (наприклад, вірогідність вибору кожної із рівновірогідних альтернатив Р=0,50, а в досліджуваній вибірці одна з альтернатив вибирається частіше, ніж в половині випадків), то біноміальний критерій можливий для об’єму вибірки 5≤n≤300.

Г) Якщо задана вірогідність Р=0,50, а fемп˂fтеор (наприклад, вірогідність вибору кожної із рівновірогідних альтернатив Р=0,50, а в досліджуваній вибірці одна з альтернатив спостерігається рідше, ніж в половині випадків), то замість біноміального критерію застосовується критерій знаків G, який є «дзеркальним відображенням» біноміального критерію при Р=0,50. Допустимий об’єм вибірки: 5 ≤ n ≤ 300.

Д) Якщо задана вірогідність Р ˃ 0,50, а fемп˃fтеор (наприклад, середньостатистичний процент вирішення задачі – 80%, а в досліджуваній вибірці він складає 95%), то біноміальний критерій неможливий і потрібно застосовувати критерій χ2.

Є) Якщо задана вірогідність Р ˃ 0,50, а fемп˂fтеор (наприклад, середньостатистичний процент рішення задачі – 80%, а в досліджуваній вибірці він складає 60%), то біноміальний критерій можливий при умові, що в якості «ефекту» ми будемо розглядати більш рідкісну подію – невдачу у вирішенні задачі, вірогідність якої Q=1–Р=1–0,80=0,20 і процент зустрічання в даній вибірці: 100% – 75% = 25%. Ці перетворення фактично приведуть дане завдання до завдання, передбаченого п. А. Допустимий об’єм вибірки: 2≤ n ≤50.

 

АЛГОРИТМ 17 Застосування біноміального критерію m 1. Визначити теоретичну частоту повторюваності ефекту за формулою: fтеор = n·P, де n – кількість спостережень в досліджуваній вибірці; Р – задана ймовірність досліджуваного ефекту. За співвідношенням емпіричної та теоретичної частот і заданої ймовірності Р визначити, до якої клітинки Табл. 1.2 відноситься даний випадок зіставлень. Якщо біноміальний критерій виявляється непридатним, використати той критерій, який вказаний у відповідній клітинці Табл. 1.2. 2. Якщо критерій m можна застосувати, то визначити критичні значення m за Табл. XVI (при Р = 0,50) або за табл. XV (при Р < 0,50) для даних n і Р. 3. Вважати mемп емпіричну частоту наявності ефекту в досліджуваній вибірці: mемп = fемп. 4. Якщо mемп перевищує критичні значення, це означає, що емпірична частота достовірно перевищує частоту, яка відповідає заданій ймовірності.

 


 

АЛГОРИТМ 18 Вибір багатофункціональних критеріїв
1. Скільки вибірок досліджено?

 

 


1 експериментальна   2 експериментальні

 

2. Яка задана ймовірність досліджуваного ефекту?   2. Як визначаються значення ознак?

 

Р ˂ 0,5   Р = 0,5   Р ˃ 0,5   Визначаються якісно   Вимірюються кількісно

 

 

fемп˃fкр   fемп˃fкр   fемп˃fкр

 

fемп˂fкр   fемп˂fкр   fемп˂fкр

 

Біноміальний критерій m   Біноміальний критерій m   Критерій χ2   Критерій φ Фішера   Критерій φ Фішера і λ Колмогорова-Смірнова

 

Критерій χ2   Критерій знаків G   Біноміальний критерій m

 

 





Переглядів: 371

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Опис критерію | Метод рангової кореляції

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.017 сек.