Глибокого залягання

Тема 12. Особливості експлуатації колекторів

Останнім часом основою водовідвідної мережі у великих містах стають тунельні колектори, що виконуються методом щитового проходження. Особливості цих колекторів– великі глибини закладення та діаметр, великогабаритні шахти з перепадними пристроями та водобоями в основі, висока вартість споруд, підвищені вимоги до довговічності та інше – зумовлюють потребу доручати їх експлуатацію спеціалізованим службам типу ділянки з обслуговуванням до 50 км мережі. Досвід роботи таких служб у Санкт-Петербурзі (Росія) показує, що нормальну експлуатацію забезпечує ділянка, до складу якої входять бригади обхідників для профілактичного та технічного оглядів, слюсарів для планово-попереджувального та аварійного ремонтів, слюсарів для усунення закупорювань і забивань у стояках перепадних пристроїв, спеціалісти телевізійного та геофізичного контролю. Чисельність бригад становить 6-13 осіб і залежить від глибини шахти, діаметра колектора, характеру викопуваних робіт. Основні професії робітників бригад – слюсарі аварійно-відновних робіт, електромонтери, слюсарі з КІП, оператор-радіомеханік, машиністи лебідки, стропальник.

Тунельні колектори глибокого закладання транспортують, як правило, відносно великі об’єми стічних вод зі швидкостями потоку, що самоочищуються, тому осади в них, як підтверджує досвід експлуатації, не відкладаються і потреба очищення відпадає. Поряд з цим значно збільшується обсяг профілактичних робіт.

Зовнішній огляд виконують щонайменше два рази на місяць. Його мета – перевірити стан люків шахт, правильність їх встановлення по вертикалі, стан поверхні землі в радіусі 25 м від шахти і по лінії тунелю, наявність координатних табличок, загазованість у верхній частині шахт на вуглекислий газ і метан.

Технічний огляд шахт виконує щонайменше два рази на рік бригада з 4-12 осіб залежно від глибини шахти. Мета огляду – визначити стан горловин лазів, сходин, огорож, затворів, стін, полків, перегородок, приєднань.

Технічний огляд тунелів виконують щонайменше один раз у два роки бригади з 7-10 осіб під керівництвом не менше двох інженерно-технічних працівників. Мета огляду – визначити стан лотка тунелю (стирання) та причини утворення осаду, стан внутрішньої поверхні тунелю (механічні руйнування, тріщини, течі). У більшості випадків сьогодні неможливо виключити припинення транспортування по тунельних колекторах стічних вод (відсутні кільцювання, колектор-дублер). Технічний стан тунелів зручно обстежувати за допомогою пересувної телевізійної установки.

Телекамера такої установки, закріплена на пересувному візку, вводиться в колектор і рухається по ньому, передаючи зображення на телеекран, встановлений у кузові автобуса, де змонтовано пульт управління. Цей метод дає змогу виключити контакт людей із стічною рідиною, прослідкувати динаміку руйнування колектора, своєчасно скласти дефектні відомості та виконати поточний і капітальний ремонт. Проте можливості цього методу обмежуються при заповненні колектора стічними водами понад половини діаметра і виключаються для визначення стану лотка. У цих випадках застосовують геофізичні методи дефектоскопії (кавернометрія, термометрія, сейсмометрія).

Під час технічного огляду колекторів глибокого закладання діаметром понад 1,5 м люди проходять по них у разі повного або часткового припинення подавання стічної води. Роботу виконують у попередньо перевіреному на загазованість колекторі.

Дані всіх оглядів, їх дати та час заносять у спеціальні журнали або в технічні паспорти водовідвідної мережі та споруд на ній.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема 11. Аварійно-відновні роботи на водовідвідній мережі	\|	Тема 13. Поточний і капітальний ремонт мережі

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.