Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



АНТИСЦІЄНТИЗМ

Прагн осмислення ролі несвідомого.

Психоаналіз.

З. Фрейд. Проблеми неврозів.

Реальне і необх явище з т.з. самоаналізу.

Поняття:

Несвідоме: інд та колективне.

- страх;

- інстинкти;

- сублімація;

- теорія комплексів;

- архетип;

- соц характер.

Етапи розвитку:

1.- Фрейдизм.

2.- Аналіт психологія К.Юнга. Вплив на ідеологію фашизму.

3.- Неофрейдизм (Адлер, Райх, Маркузе – критикував структуралізм за намал проблеми людини).

4.- Гуманістичний психоаналіз (Е. Фромм) – на стику психіки, марксизму і ідеалізму.

Головна проблема – усвідомлення несвідомого, вивчення його змістових характеристик “там де було воно, повинно стати я”.

Структура психіки.

Воно------Я-------Над-я

- інстинкти (бажання житти, страх смерті)   - норми культури (соціуму) - сумління людини (совість), неусвідомлене почуття вини (культурологічний характер)  

Людина функціонує по довільно вибраній програмі отримання найбільшого задоволення.

В осн дослідження – антична міфологія.

Найважл інстинкт – сексуальний, осн принцип – комплекс.

У Фрейда “нещасне я”

Неврози – рез-тат розвитку і існ людини в суп-ві.

2.Принципи, якими керується людина:

- задоволення;

- реальність – існ в суп-ві.

Їх боротьба сприяє корекції людськ поведінки, але незавжди сприяє виріш глибинних манер, які виникли в людській психіці.

Незадоволення витісн в сферу підсвід нефоз – лікув за допомогою згадування.

Аналіз обмовок, описів, сновидень і їх тлумачення, переведення несвід на рівень усвідомленого.

2.- осн інстинкти:

1.- Ерос – життя. Лібідо – кохання, дружба.

2.- Танатос – страх смерті.

Типи особистостей:

1 Витіснений тип – людина виводить свої інстинкти в соц, р- ть, не прийнятну, змінюючи їх. (напр. інстинкт убивства – полководці).

2 Сублімований тип – субл – раціоналізація невід, оволод бажаннями реалій через соц позитивну і морально прийнятну д-ть.

Вплив ідей Платона (Ерос). Але у П. світ ідей впливає на світ речей, а у Фрейда – навпаки (посвячення).

Шелер – “гра на пониження”.

Біологізаторська позиція. Перевага біол. над соціальним.

Релігія, мист-во, культура, … виникають в рез-ті сублімації, тоді як невроз – це пробл сублімації.

Ідея про невдоволення культурою – розх між нормами, які сповідуються і тим як вони реалізуються.

Позит. Ідеї:

1. Прагнення співвіднести філос розгляд людини з її психол вивченням.

2. Досл проблеми несвідомого як загально культ проблеми.

3. Розвиток проблеми творчості, ролі митця в худ творчості.

Досл була позиц:

- відображення;

- втілення божественних ідей;

- ремісник.

Започаткував дослідження творчої біографії митців, їх долі, які потім виразились у їх творчості.

Недоліки:

1.- Свідоме розгл як другорядне по відношенню до несвідомого – раціоналісти.

2.- Послідовники – за абсолютизацію ролі сексуального інстинкту.

3.- Неістор підхід до аналізу соц і культ процесів.

К. Юнг розр аналітичний психоаналіз.

Відм: розробляє колективне несвідоме як заг-людський досвід, характ для всіх рас і народів.

Архетип – прообраз або первісний тип, як вроджені псих структури, що знах в глибинах колект несвідомого і скл. основу загальнолюдськ символіки.

А. прояви на поверхні свідомості, в формі, уявлень, символів, міфів, літ творів.

А. мають характер наперед визначеності (повторюють філогенез в ситогенезі).

Аналізує не інстинкти, а форми (типові способи)

А. Юнга нераціональні, вони протистоять свідомості, їх не можна, осмислити дискурсивно, сприймаються інтуїтивно, але при цьому завд. а.п. – описувати і тлумачити архетипи для полегшення процесів індивідуації людини.

Індивідуації – розвиток шляхом асиміляції свідомістю змісту особистого і колективного несвідомого.

Зверн до первісних культур, в т.ч. і сх..

Архетип:

Світове дерево з 7 координатами

Мандала

Образ мудреця.

Теорія структури особистості.

Структура особистості:

- я

- індивідуальне несвідоме

- колективне

- первісна (як маска)

- Аніма (жін начало)

- Анімус (чол. Начало)

Тіне (найперша сторона свідомості)

- САМІСТЬ (центр, тотальність, центр само визнач людини).


Читайте також:

  1. Антисцієнтизм, інтуїтивізм, сцієнтизм, перфекціонізм
  2. Гедонізм, сцієнтизм, перфекціонізм, антисцієнтизм
  3. Сцієнтизм і антисцієнтизм. Концепція “двох культур” Ч.Сноу




Переглядів: 613

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Плюралізм філос. проблем | Теорія комплексів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.