Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Сцієнтизм і антисцієнтизм. Концепція “двох культур” Ч.Сноу

Техніка (від грецьк. techne – мистецтво, майстерність) – це сукупність засобів, що створюються для здійснення процесів виробництва та обслуговування невиробничих потреб суспільства.

Основним призначенням техніки є повна або часткова заміна виробничих функцій людини з метою полегшення праці і підвищення її продуктивності. Розрізняють два види техніки: виробничу (машини, механізми, інструменти, апаратура керування машинами й технологічними процесами, засоби транспорту, зв’язку) і невиробничу (побутова, комунальна, техніка наукових досліджень, освіти та культури, військова, медична, спортивна тощо). Сучасна техніка характеризується прискоренням темпів її модернізації, створенням нових технічних засобів, стандартизацією й уніфікацією, інтенсивним розвитком енергетики, радіоелектроніки, широким використанням засобів автоматики, телекомунікацій, ЕОМ тощо.

Наука і техніка тісно пов’язані між собою. Особливо цей зв’язок став міцним у період науково-технічного прогресу, що виступає якєдиний, взаємообумовлений, поступальний розвиток науки й техніки. Науковий та технічний прогреси вперше почали зближуватися у ХVІ – ХVІІІ ст., коли мануфактурне виробництво, потреби торгівлі, мореплавства вимагали теоретичного й експериментального розв’язання завдань. Другий етап НТП пов’язаний із розвитком машинного виробництва з кінця ХVІІІ ст., коли наука й техніка взаємно стимулювали взаємні темпи розвитку, що постійно прискорювалися. Сучасний етап науково-технічного прогресу називається науково-технічною революцією (НТР), яка розпочалася в середині ХХ ст. і являє собою докорінну якісну зміну виробничих сил на основі перетворення науки у провідний чинник розвитку суспільства. В умовах НТР склалася єдина система “наука – техніка – виробництво”, у якій науці належить провідна роль. Головними напрямами НТР є: комплексна автоматизація виробництва, контролю й управління на основі широкого застосування ЕОМ; відкриття і використання нових видів енергії; створення і застосування нових видів конструкційних матеріалів. НТР різко прискорила науково-технічний прогрес.

Світова наукова цілісність, що склалася у ХХ ст., поклала початок економічному об’єднанню світу, передачі в усі куточки земної кулі передових способів виробничої культури. Ми є свідками зростаючої інтернаціоналізації народногосподарських зв’язків. Одним із виявлень цього процесу стали транснаціональні корпорації з їх єдиними формами організаційної культури, що діють в десятках країн і на різних континентах. На їх частку припадає понад третину промислового виробництва, більше від половини зовнішньої торгівлі, майже 80% нової техніки й технологій. Про наростання інтернаціоналізації життя сучасного світу свідчить всеохоплюючий характер науково-технічної революції, принципово нова роль ЗМІ і комунікації.

У той же час техногенне ставлення до природи як до засобу задоволення не духовних, а суто технічних потреб стає у першій половині ХХ ст. однією з провідних тенденцій у розвитку культури. Розвиток техніки і технології як знаряддя панування людини над природою стали головними цілями суспільного розвитку. В результаті виникла ситуація, коли постійне нарощування матеріального багатства на основі оновлення техніки перетворило людину в звичайне знаряддя ефективної економічної діяльності.


Через вищезгадані причини видатні гуманісти та мислителі ХХ ст. із тривогою говорили про деградацію культури. В результаті у культурі ХХ ст. розвинулося протиріччя, яке проявилося у протистоянні двох напрямів: сцієнтичного й антисцієнтичного.

В основі сцієнтизму лежить уявлення про наукове знання як про найвищу культурну цінність. Наука як абсолютний еталон, вважають сцієнтисти, спроможна розв’язати всі проблеми, що стоять перед людством, - економічні, політичні, моральні тощо.

Поняття “сцієнтизм” походить від латинського слова “scientia” – знання, наука. Сцієнтисти стверджують: науці все підвладне. Дійсно, сучасна наука проникла в усі сфери суспільства, пронизуючи собою не лише промисловість, сільське господарство, а й політику, адміністративну та військову діяльність. Однак не все у світі – наука. Наприклад, існують сфера мистецтва, віра, людські почуття і стосунки. Антисцієнтизмз’явився як реакція на перебільшення ролі науки. Для нього характерне приниження значення наукового знання, звинувачення науки у тому, що вона спричинила всілякі кризи: економічну, екологічну, національну. Гасло антисцієнтистів: “Наука – чума ХХ ст.”

У результаті виникла ситуація, яку окреслив англійський письменник, учений-фізик і громадський діячЧарлз Персі Сноу, виділивши існування у сучасному світі двох культур– гуманітарної і науково-технічної. Остання є похідною від науково-технічного прогресу ХХ ст. Сноу писав про це так: “…На одному полюсі – художня інтелігенція, на другому – науковці, та як найбільш яскраві представники цієї групи – фізики. Їх розділяє стіна нерозуміння й іноді (особливо серед молоді) антипатії і ворожнечі, але головне, звичайно, нерозуміння. У них дивне, спотворене уявлення один про одного. Вони настільки по-різному ставляться до одних і тих самих речей, що не можуть знайти спільної мови навіть у царині почуттів”. Ворожнеча двох культур може призвести до загибелі людства.

 

3. Криза техногенної цивілізації і шляхи виходу з неї.У результаті стрімкого процесу технізації (тобто постійного збільшення й удосконалення сфери інструментальних засобів), з одного боку, і супроводжуючої цей процес системи цінностей, що панують у культурі – з другого, європейська цивілізація стала набувати техногенного характеру. Найсуттєвіша її риса – втрата людиною влади над технічним прогресом та його наслідками.Англійський філософ Бертран Рассел стверджував: “Наука і техніка рухаються зараз уперед, наче танкова армада, що втратила водіїв, - сліпо, бездумно, без певної мети”.



Читайте також:

  1. Абстрактна небезпека і концепція допустимого ризику.
  2. Аналітична психологія. Концепція Карла Юнга
  3. Англійська педагогіка XVII ст. Педагогічна концепція Дж.Локка
  4. АНТИСЦІЄНТИЗМ
  5. Антисцієнтизм, інтуїтивізм, сцієнтизм, перфекціонізм
  6. Витратна концепція оцінки потенціалу підприємства
  7. Витратна концепція оцінки потенціалу підприємства
  8. Відповідно до розділу 5 Тимчасового регламенту Кабінету Мі­ністрів України концепція повинна мати шість розділів.
  9. Вітчизняна концепція витрат виробництва і прибутку.
  10. Гедонізм, сцієнтизм, перфекціонізм, антисцієнтизм
  11. Геоцентрична концепція.
  12. Гуманітарно-демократичний напрям (концепція).




Переглядів: 1205

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ | Які ж основні риси визначають техногенний характер сучасної цивілізації?

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.