ЗМІСТ ТЕМИ.

Анестезі я (грец. αν — не та грец. αισθησις — відчуття) — повна втрата чутливості в зв'язку з втратою провідності чутливих нервів.

Анестезіологія – наука, що вивчає способи усунення больових відчуттів та методи захисту організму хворого від надмірного впливу операційної травми. Іншими словами - це система захисту організму людини від операційної травми. Вона передбачає ряд заходів, які починаються до операції, продовжуються під час неї і закінчуються в післяопераційному періоді.

Якщо основна ціль анестезії - захистити організм хворого від операційної травми, необхідно розглянути вплив оперативного втручання на організм. Цей вплив викликає місцеві і загальні зміни.

Місцеві зміни полягають в виникненні больового (ноціцептивного) подразнення, некробіотичного пошкодження, виділення вазоактивних речовин, розвитку місцевого набряку, умов для інфекції. Таким чином, операційна рана стає джерелом патологічної імпульсації. Крім цього, деякі рани можуть впливати на механізм дихання (рани грудної клітки), кровообіг (кровоточиві рани), порушувати водно-електролітний обмін (опікові рани, утворення "третього водного сектора") і ін.

Загальні зміни, викликані операцією і травмою наступні: біль, нейровегетативні і нейроендокринні порушення, порушення обміну, порушення дихання, зміни кровообігу і реологічних властивостей крові /в"язкості, текучості/.

Підведення підсумку патологічних змін, які викликає в організмі травма і оперативне втручання, допомагає нам сформулювати основні вимоги до методів анестезії з ціллю попередження описаних патологічних змін. Це здійснюється за допомогою загальних (неспецифічних) і спеціальних (специфічних) компонентів анестезії.

І. Загальні:

а/ амнезія - виключення свідомості (загальні анестетики, седативні препарати, гіпноз);

б/ аналгезія (an - заперечення, algos – біль) - виключення больової чутливості (загальні анестетики, наркотичні і ненаркотичні анальгетики);

в/ нейровегетативна блокада - центральні холіно- і адренолітики (нейролептики, великі транквілізатори);

г/ міоплегія - розслаблення м’язів (міорелаксанти);

д/ підтримка адекватного кровообігу - підтримка і регуляція ОЦК, регулювання частоти серцевих скорочень, АТ, судинного тонусу;

е/ підтримка адекватного газообміну - прохідність дихальних шляхів, оксигенація, допоміжна і штучна вентиляція легень;

ж/ регуляція обмінних процесів - ВЕО, КЛР, енергетичний баланс, терморегуляція і ін.

II. Спеціальні: при деяких операціях виникає потреба в спеціальних заходах, наприклад при операціях на грудній клітці треба враховувати пневмоторакс, при нейрохірургічних операціях регулювати лікворний тиск, гемодіаліз при операціях на нирках і т.ін. Повністю або частково цим вищеперерахованим вимогам відповідають різноманітні методи анестезії, які з успіхом використовуються в клінічній практиці. Якщо розглядати ці методи в залежності від рівня блокади різних відділів нервової системи, починаючи від нервових рецепторів і закінчуючи ЦНС. Їх можна поділити на 2 великі і принципово різні групи: місцева анестезія і загальна або наркоз.

ЕТАПИ РОЗВИТКУ АНЕСТЕЗІОЛОГІЇ:

Перші відомості про знеболення під час операції дійшли до нас з Древньоєгипетських папірусів. Так в папірусі Еберса (ХУ ст. до н.е.) вказується про знеболюючу дію кореня мандрагори, опію, індійської коноплі, белени, дурману, беладони. Ці речовини протягом століть використовували для зменшення болю, поступово поповнюючи їх список деякими новими речовинами і фізичними методами

- 30 травня 1842 р. Лонг використав наркоз ефіром при операції видалення пухлини голови, однак опублікував свої роботи тільки через 10 років.

- 11 грудня 1844 р. Уеллс випробував наркотичну дію закису азоту на собі, провів 15 успішних наркозів при екстракції зубів,

але при прилюдній демонстрації перед аудиторією хірургів спроба виявилася неефективною /невдалою/ і його відкриття не визнали. В результаті психічно подавлений вчений покінчив життя самогубством.

- 16 жовтня 1846 року зубний лікар Томас Мортон успішно продемонстрував ефірний наркоз під час операції видалення пухлини щелепи. Цей день по праву рахується днем відкриття наркозу

- в 1847 р. гінеколог Сімпсон зробив повідомлення про знеболюючий і наркотичний ефект парів хлороформу, а вже через 20 днів його з успіхом застосував в клініці М.І.Пирогов.

- в І911 році Легман застосував трихлоретилен, в 1934 р. Уолтерс - циклопропан, в 1956 р. Джонстон - фторотан, в 1959 р. Артузіо - метоксифлуран /пентан/.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
БАЗОВІ ЗНАННЯ, ВМІННЯ, НАВИЧКИ, НЕОБХІДНІ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ТЕМИ (МІЖДИСЦИПЛІНАРНА ІНТЕГРАЦІЯ)	\|	ЗАГАЛЬНА АНЕСТЕЗІЯ (НАРКОЗ)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.