Раціоналістична та еволюційна концепція походження грошей.

ТЕМА 1. Суть і функції грошей

ГРОШІ ТА КРЕДИТ

СОКИРИНСЬКА І.Г.

Кафедра фінансів

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

Дніпропетровськ

Гроші – складана економічна категорія, особливість якої полягає у посередницьких відносинах при обміні товарів та систематичному багатофункціональному характері.

Незважаючи на багатовікові дослідження і велику кількість теоретичних концепцій грошей, людство сьогодні не має однозначної й остаточної відповіді на питання, що ж таке гроші. Уявлення, які не викликали сумнівів в одних суспільних умовах, зі зміною останніх вступали в суперечність з реальною дійсністю і відкидалися. Очевидно, все це можна пояснити тим, що сутність грошей змінюється адекватно змінам характеру суспільних відносин, в яких вони функціонують. Тому для пізнання природи грошей необхідно з’ясувати питання про їх походження, про причини, що зумовлюють виникнення та існування грошей в економічному житті суспільства.

В економічній теорії традиційно виділяються дві основні концепції походження грошей:

1. Раціоналістична (Арістотель, П. Самуельсон).

2. Еволюційна (А. Сміт, Д. Рікардо, К. Маркс).

Раціоналістична – гроші виникли як результат певної раціональної угоди між людьми через необхідність виділення спеціального інструменту для обслуговування сфери товарного обігу.

Еволюційна – гроші виділяються із загальної товарної маси, оскільки вони найбільш придатні для виконання функціональної ролі грошового товару. Той чи інший товар стає грішми лише в межах певної особливої суспільної форми товарного виробництва й обігу. Ця концепція підкреслює об'єктивний характер виникнення грошей. У табл. 1.1 представлена еволюція ролі ринку та держави в становленні грошей.

Таблиця 1.1

Роль ринку та держави в еволюції та розвитку грошей

На перших порах	Ринок: 1) виявляв потребу в грошах; 2) висував певні вимоги до грошового товару; 3) стихійно висував на цю роль один із найбільш ходових і здатних до її виконання товарів.	Втручання з боку держави було мінімальним
Закріплення ролі грошей за золотом	Держава: 1) бере на себе зобов'язання надавати грошам точно визначену форму (монета); 2) встановлює контроль за їх створенням (карбування, фіксація проби металу, вмісту металу в грошовій одиниці); 3) запроваджує контроль за повноцінністю грошей (боротьба з фальшуванням монет).	Втручання держави помітно посилилось
Епоха паперових грошей	Держава: 1) визначає не тільки форму грошей, а й їх вартість, регулюючи масу грошей в обігу; 2) надає паперовим грошам силу законного платіжного засобу та приймає їх при платежі; 3) реалізує систему заходів щодо підтримання маси грошей на рівні потреб обігу за умови збереження сталості цін.	Значно посилилась роль держави та міждержавних утворень

Об'єктивний характер появи грошей засвідчив тривалий процес розвитку форм грошей від простих товарів (худоба, сіль тощо) до найпростіших сигналів у комп'ютерних системах.

З розвитком форм грошей змінювався механізм визначення носіїв грошових функцій та роль держави у цьому механізмі.

Наведене вище не значить, що держава – творець грошей, що її роль у цьому процесі визначальна, а самі гроші – виключно продукт, створений державою. Держава відіграє у створенні грошей регулюючу роль, надаючи певному еквіваленту ту чи іншу форму.

Аргументами об'єктивності появи грошей є наступні:

1) саме ринок спричиняє об'єктивну потребу в грошах, з якою держава повинна рахуватися;

2) ринок висуває жорсткі вимоги до носія грошових функцій, і держава повинна вибрати такий носй, який здатний найповніше задовольнити ці вимоги;

3) кількість грошей в обігу визначається об'єктивними закономірностями, які повинні врахуватися державою в її регулярних діях.

Отже, роль держави у створенні гршей – не визначальна, а коригувальна.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Гроші як загальний еквівалент і абсолютно ліквідний актив

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.