• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 6 Організація виробництва. Виробничий процес. Потокове виробництво

2.

Якісну сторону виробничої програми характеризує показник, який відображає питому вагу продукції, що відповідає міжнародним стандартам, в загальному обсязі випуску продукції підприємством. Він може бути обчислений відношенням кількості сертифікованої продукціїдо загального її обсягу.

Під якістю продукції розуміють сукупність властивостей, що зумовлюють її придатність задовольняти певні потреби споживачів у відповідності до свого призначення. Необхідність поліпшення якості продукції диктується такими обставинами:

· потреби науково-технічного прогресу ;

· зміна споживчих запитів населення ;

· розвиток зовнішньої торгівлі.

В залежності від кількості властивостей , які характеризуються, показники якості поділяються на :

- одиничні , що характеризують окремі властивості виробу ;

- комплексні , за допомогою яких вимірюється група властивостей виробу ;

- загальні, які характеризують якість усієї сукупності продукції підприємства.

Одиничні показники умовно поділяються на такі групи :

- Показники___призначення: характеризують пристосованість виробів до використання та область їх використання ( діапазон температурного режиму експлуатації телевізора ).

- Показники надійності і довговічності ( гарантований термін експлуатації без ремонту ).

- Показники технологічності - характеризують ефективність конструкцій машин та технологій їх виготовлення ( більш сучасні вироби є більш технологічними, бо виготовляються за сучаснішими технологіями, які передбачають : підвищення якості, економію матеріалів, зменшення долі ручної праці тощо ).

- Ергономічні показники - враховують комплекс гігієнічних, антропометричних, фізіологічних властивостей людини, вимоги техніки безпеки . “ Ергономіка “ – наука, яка досліджує діяльність людини в умовах виробництва з метою поліпшення знаряддів, умов та процесу праці.

- Естетичні показники - характеризують виразність, відповідність стилю і моді, оригінальність, гармонійність виробу .

- Показники стандартизації і уніфікації - відбивають ступінь використання у виробі стандартизованих та уніфікованих деталей і вузлів. “ Стандарт” – норма, зразок, мірило.

- “ Стандартизація “ – процес встановлення і застосування стандартів. “ Уніфікація “ – один з методів стандартизації, який полягає в мінімізації чисельності типорозмірів, марок, властивостей, або – приведення будь-чого до єдиного зразка, до єдиної форми, взаємозамінюванності.

- Економічні показники - відображають витрати на розробку, виготовлення та експлуатацію виробу ( собівартість, ціна ).

- Комплексні показники характеризують кілька властивостей продукції. Згідно цих показників продукцію поділяють на сорти, марки, класи. .

Методи оцінки якості продукції поділяються в залежності від способу одержання інформації на об'єктивний ( вимірювальний і реєстраційний ); органолептичний і розрахунковий.Вимірювальний - передбачає використання при оцінці якості продукції технічних засобів контролю. Реєстраційний - грунтується на спостереженні і підрахунку кількості предметів, випадків. Органолептичний - передбачає аналіз сприймань органами чуття людини споживчих властивостей товару. Розрахунковий метод - використовується при визначенні показників якості новостворених виробів.

Аналіз якості продукції проводиться через систему чисельних показників :

· питома вага продукції вищої якості;

· питома вага продукції на експорт ( фірмовий знак всесвітньовідомих підприємств є своєрідним знаком якості );

· питома вага продукції, яка відповідає міжнародним стандартам, тобто має сертифікат якості.

Крім того, використовують такі загальні об’єктивні показники якості :

’ - сортність ( у легкій, харчовій та інш. галузях );

’ - марочність ( харчова, будматеріали );

’ - вміст корисних речовин або шкідливих домішок ( у % );

’ - корисність ( жирність молока, вміст заліза в руді, вміст білку в продукті тощо );

’ - строк служби та надійність;

А також побічні показники :

’ - гарантійний термін роботи, кількість і вартість гарантійних ремонтів (на 1 виріб);

’ - наявність рекламацій, їх кількість і якість;

’ - відсоток браку;

’ - відповідність моді тощо.

В процесі аналізу якості проводять аналіз браку продукції.

Брак– це частина виробів, яка у процесі виробництва псується через порушення технології, несправності обладнання або низьку кваліфікацію чи несумлінність робітників.

Брак може бути остаточним та виправним. при аналізі визначають загальну суму браку і відносну його величину ( % браку ), а також вивчають динаміку цього показника за ряд періодів.

Умови запобігання браку :

· висока культура і організація виробництва;

· стабільний ритм постачання і роботи;

· впровадження у виробництво сучасних технологій і устаткування;

· підвищення кваліфікації, дисциплінованості і відповідальності персоналу.

3. Одна з найважливих задач розвитку підприємства і країни в цілому, нерозривно пов`язана з ефективністю виробництва, забезпечення випуску необхідної кількості сучасних виробів та поліпшення якості, досягнення конкурентоспроможності продукції на світовому ринку.

Загострення конкурентної боротьби (за збут своєї продукції, за місце на ринку) поміж фірмами-виробниками змушує шукати їх нові засоби впливу на рішення покупців. Одним з таких шляхів є створення товарів поліпшеного рівня якості.

Поняття конкурентоспроможності (КС) залежить від економічного об`єкту, який розглядається. Наприклад, конкурентоспроможність країни- це ступінь, з якою країна при справедливих умовах вільного ринку виробляє товари і послуги, які задовольняють світовим вимогам і при цьому збільшує доходи своїх громадян.

Рівень конкурентоспроможності країни визначається такими основними факторами, як:

- технологія;

- наявність капіталів;

- наявність людських ресурсів;

- стан зовнішньої торгівлі.

Визначення трьох основних, тісно взаємопов’язаних категорій конкурентоспроможностідозволяє охарактеризувати це поняття таким чином:

1. Конкурентоспроможність продукції - це комплекс споживчих та вартісних характеристик, які визначають її успіх на ринку, тобто спроможність саме даного товару бути обміненим на гроші в умовах широкої пропозиції інших конкуруючих товаровиробників.

2. Конкурентоспроможність підприємства - наявні можливості підприємства вивчати попит (ринок), проектувати, виготовляти та реалізувати товари, які більше потрібні для споживачів, ніж товари конкурентів.

3. Конкурентоспроможність персоналу, тобто робітників, спеціалістів, керівників підприємства - це вміння кожного з них і всіх разом, як одне ціле, швидко і ефективно сприймати і реалізувати різні новинки в кожній стадії життєвого циклу продукції.

З цього можна зробити висновок : у багатогранній практичній діяльності по досягненню конкурентоспроможності акценти повинні бути розставлені таким чином:

1) КС персоналу;

2) КС підприємства;

3) КС продукції (одержана як похідна перших двох).

Зрозуміло, що вся робота повинна проводитися паралельно, енергійно, відповідними службами, але пріоритет повинен належати персоналу.

Поняття конкурентоспроможності фірми містить у собі великий комплекс економічних характеристик, які визначають положення фірми на галузевому ринку (національному або світовому).

1. Види та принципи виробничого процесу. Типи виробництва .

2. Непотокове та потокове виробництво. Основні параметри потокової лінії.

1.Виробничий процес - сукупність взаємозалежних процесів праці і природних процесів, у результаті яких вихідні матеріали перетворюються в готові вироби.

У залежності від характеру і масштабу продукції, що випускається, виробничі процеси можуть бути простими і складними. Продукція, яка виготовлена на машинобудівних підприємствах, як правило, є сукупністю великої кількості деталей і складальних одиниць. Деталі мають різноманітні габаритні розміри, складні геометричні форми, оброблюються з великою точністю, для їхнього виготовлення вимагаються різні матеріали. Все це ускладнює виробничий процес, що ділиться на частині, і окремі частини цього складного процесу виконуються різними цехами і виробничими ділянками заводу.

Загальну сукупність виробничих процесів, які відбуваються на підприємствах, поділяють на групи за певними ознаками: призначен­ням, перебігом у часі, ступенем автоматизації.

Читайте також:

1. II. Організація і проведення спортивних походів
2. II. Організація перевезень
3. II. Організація перевезень
4. А. Організація Острозького колегіуму – Академії
5. А/. Поняття про судовий процес.
6. Аграрне виробництво і його особливості
7. Адміністративно-територіальна організація
8. Акти за формою Н – 5, Н – 1 та НПВ. Нещасні випадки пов’язані з виробництвом і не пов’язані з виробництвом.
9. Аналіз загальної суми витрат на виробництво продукції.
10. Аналіз результатів національного виробництва.
11. Аудит витрат на виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг
12. Безвідходні й маловідходні виробництва.

Переглядів: 860