МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Тема 6 Організація виробництва. Виробничий процес. Потокове виробництво2. Якісну сторону виробничої програми характеризує показник, який відображає питому вагу продукції, що відповідає міжнародним стандартам, в загальному обсязі випуску продукції підприємством. Він може бути обчислений відношенням кількості сертифікованої продукціїдо загального її обсягу. Під якістю продукції розуміють сукупність властивостей, що зумовлюють її придатність задовольняти певні потреби споживачів у відповідності до свого призначення. Необхідність поліпшення якості продукції диктується такими обставинами: · потреби науково-технічного прогресу ; · зміна споживчих запитів населення ; · розвиток зовнішньої торгівлі. В залежності від кількості властивостей , які характеризуються, показники якості поділяються на : - одиничні , що характеризують окремі властивості виробу ; - комплексні , за допомогою яких вимірюється група властивостей виробу ; - загальні, які характеризують якість усієї сукупності продукції підприємства. Одиничні показники умовно поділяються на такі групи : - Показники___призначення: характеризують пристосованість виробів до використання та область їх використання ( діапазон температурного режиму експлуатації телевізора ). - Показники надійності і довговічності ( гарантований термін експлуатації без ремонту ). - Показники технологічності - характеризують ефективність конструкцій машин та технологій їх виготовлення ( більш сучасні вироби є більш технологічними, бо виготовляються за сучаснішими технологіями, які передбачають : підвищення якості, економію матеріалів, зменшення долі ручної праці тощо ). - Ергономічні показники - враховують комплекс гігієнічних, антропометричних, фізіологічних властивостей людини, вимоги техніки безпеки . “ Ергономіка “ – наука, яка досліджує діяльність людини в умовах виробництва з метою поліпшення знаряддів, умов та процесу праці. - Естетичні показники - характеризують виразність, відповідність стилю і моді, оригінальність, гармонійність виробу . - Показники стандартизації і уніфікації - відбивають ступінь використання у виробі стандартизованих та уніфікованих деталей і вузлів. “ Стандарт” – норма, зразок, мірило. - “ Стандартизація “ – процес встановлення і застосування стандартів. “ Уніфікація “ – один з методів стандартизації, який полягає в мінімізації чисельності типорозмірів, марок, властивостей, або – приведення будь-чого до єдиного зразка, до єдиної форми, взаємозамінюванності. - Економічні показники - відображають витрати на розробку, виготовлення та експлуатацію виробу ( собівартість, ціна ). - Комплексні показники характеризують кілька властивостей продукції. Згідно цих показників продукцію поділяють на сорти, марки, класи. . Методи оцінки якості продукції поділяються в залежності від способу одержання інформації на об'єктивний ( вимірювальний і реєстраційний ); органолептичний і розрахунковий.Вимірювальний - передбачає використання при оцінці якості продукції технічних засобів контролю. Реєстраційний - грунтується на спостереженні і підрахунку кількості предметів, випадків. Органолептичний - передбачає аналіз сприймань органами чуття людини споживчих властивостей товару. Розрахунковий метод - використовується при визначенні показників якості новостворених виробів. Аналіз якості продукції проводиться через систему чисельних показників : · питома вага продукції вищої якості; · питома вага продукції на експорт ( фірмовий знак всесвітньовідомих підприємств є своєрідним знаком якості ); · питома вага продукції, яка відповідає міжнародним стандартам, тобто має сертифікат якості. Крім того, використовують такі загальні об’єктивні показники якості : - сортність ( у легкій, харчовій та інш. галузях ); - марочність ( харчова, будматеріали ); - вміст корисних речовин або шкідливих домішок ( у % ); - корисність ( жирність молока, вміст заліза в руді, вміст білку в продукті тощо ); - строк служби та надійність; А також побічні показники : - гарантійний термін роботи, кількість і вартість гарантійних ремонтів (на 1 виріб); - наявність рекламацій, їх кількість і якість; - відсоток браку; - відповідність моді тощо. В процесі аналізу якості проводять аналіз браку продукції. Брак– це частина виробів, яка у процесі виробництва псується через порушення технології, несправності обладнання або низьку кваліфікацію чи несумлінність робітників. Брак може бути остаточним та виправним. при аналізі визначають загальну суму браку і відносну його величину ( % браку ), а також вивчають динаміку цього показника за ряд періодів. Умови запобігання браку : · висока культура і організація виробництва; · стабільний ритм постачання і роботи; · впровадження у виробництво сучасних технологій і устаткування; · підвищення кваліфікації, дисциплінованості і відповідальності персоналу. 3. Одна з найважливих задач розвитку підприємства і країни в цілому, нерозривно пов`язана з ефективністю виробництва, забезпечення випуску необхідної кількості сучасних виробів та поліпшення якості, досягнення конкурентоспроможності продукції на світовому ринку. Загострення конкурентної боротьби (за збут своєї продукції, за місце на ринку) поміж фірмами-виробниками змушує шукати їх нові засоби впливу на рішення покупців. Одним з таких шляхів є створення товарів поліпшеного рівня якості. Поняття конкурентоспроможності (КС) залежить від економічного об`єкту, який розглядається. Наприклад, конкурентоспроможність країни- це ступінь, з якою країна при справедливих умовах вільного ринку виробляє товари і послуги, які задовольняють світовим вимогам і при цьому збільшує доходи своїх громадян. Рівень конкурентоспроможності країни визначається такими основними факторами, як: - технологія; - наявність капіталів; - наявність людських ресурсів; - стан зовнішньої торгівлі. Визначення трьох основних, тісно взаємопов’язаних категорій конкурентоспроможностідозволяє охарактеризувати це поняття таким чином: 1. Конкурентоспроможність продукції - це комплекс споживчих та вартісних характеристик, які визначають її успіх на ринку, тобто спроможність саме даного товару бути обміненим на гроші в умовах широкої пропозиції інших конкуруючих товаровиробників. 2. Конкурентоспроможність підприємства - наявні можливості підприємства вивчати попит (ринок), проектувати, виготовляти та реалізувати товари, які більше потрібні для споживачів, ніж товари конкурентів. 3. Конкурентоспроможність персоналу, тобто робітників, спеціалістів, керівників підприємства - це вміння кожного з них і всіх разом, як одне ціле, швидко і ефективно сприймати і реалізувати різні новинки в кожній стадії життєвого циклу продукції. З цього можна зробити висновок : у багатогранній практичній діяльності по досягненню конкурентоспроможності акценти повинні бути розставлені таким чином: 1) КС персоналу; 2) КС підприємства; 3) КС продукції (одержана як похідна перших двох). Зрозуміло, що вся робота повинна проводитися паралельно, енергійно, відповідними службами, але пріоритет повинен належати персоналу. Поняття конкурентоспроможності фірми містить у собі великий комплекс економічних характеристик, які визначають положення фірми на галузевому ринку (національному або світовому). 1. Види та принципи виробничого процесу. Типи виробництва . 2. Непотокове та потокове виробництво. Основні параметри потокової лінії. 1.Виробничий процес - сукупність взаємозалежних процесів праці і природних процесів, у результаті яких вихідні матеріали перетворюються в готові вироби. У залежності від характеру і масштабу продукції, що випускається, виробничі процеси можуть бути простими і складними. Продукція, яка виготовлена на машинобудівних підприємствах, як правило, є сукупністю великої кількості деталей і складальних одиниць. Деталі мають різноманітні габаритні розміри, складні геометричні форми, оброблюються з великою точністю, для їхнього виготовлення вимагаються різні матеріали. Все це ускладнює виробничий процес, що ділиться на частині, і окремі частини цього складного процесу виконуються різними цехами і виробничими ділянками заводу. Загальну сукупність виробничих процесів, які відбуваються на підприємствах, поділяють на групи за певними ознаками: призначенням, перебігом у часі, ступенем автоматизації. Читайте також:
|
||||||||
|