Родова категорія “освітній модуль” у соціально-культурній парадигмі вищої освіти

До комплексу родових понять слід віднести такі категорії: модуль, освітній модуль, змістовий модуль, афективно-розвивальний модуль, модуль формування культури професійно-громадської поведінки, модуль формування способів фахової діяльності, евристичний модуль, модуль формування досвіду самостановлення як фахівця і духовно-морального саморозвитку, модульно-розвивальне навчання, модульне навчання.

Не можна не погодитися з визначеннями модуля, які дає А.Фурман: “У педагогіці модуль – це функціональний вузол навчально-виховного процесу, довершений блок дидактично адаптованої інформації” [193, 111] ; “модуль в освіті – це динамічна й відкрита саморозвивальна метасистема, що забезпечує єдність процесів функціонування, розвитку та управління окремої навчально-виховної структури (школа, освітня ланка, навчальні курси тощо)” [Там само]. Називаючи модуль освітньою категорією, науковець вказує на такі його різновиди у загальноосвітній школі, як навчальний, змістовий, формальний, процесуальний, результативний, проблемно-предметний, формуючо- коректуючий, установчо-мотиваційний, змістовно-пошуковий, оцінно-смисловий, системно-узагальнюючий та ін. Цей перелік продовжують адаптивно-перетворювальний, контрольно-рефлексивний, духовно-естетичний, графічний, тестовий, методологічний, соціально-педагогічний, методичний, психологічний модулі, а також модулі знань, норм і цінностей.

Широкий спектр різновидів модулів пояснюється їх цільовою орієнтацією на виконання складної функції – діяльності. Проте їх кількість суттєво скорочується за умови обґрунтування чітких критеріїв віднесення певних “довершених” блоків дидактично адаптованої інформації до конкретних компонентів освітнього модуля.

Під останнім А.Фурман цілком слушно з позиції потреб українського суспільства у розвитку розуміє “довершений фрагмент змодельованого соціокультурного досвіду” [Там само, 118]. Отже, ключовим є питання про зміст освіти, який і повинен відбиватися в освітньому модулі. У цьому плані, наприклад, знання слід вважати також цінностями національної й загальнолюдської культури. Дослідник обґрунтовано називає модуль системою компонентів, націлених на виконання складних функцій. Однак, він не підкреслює особистісно розвивальний характер цієї системи, необхідність засвоєння учнями її компонентів на самоцінному рівні. Тобто у визначенні науковцем поняття “освітній модуль” гармонійно не поєднуються соціально значущий і особистісно значущий підходи до висвітлення його суспільно-розвивального і особистісно-розвивального змісту. Тільки виконуючи цю методологічну вимогу й можна визначити це вихідне поняття теорії модульно-розвивального навчання у вищій школі.

Освітній модуль у вищій школі – це високоорганізована й адекватна структурі змісту фахової освіти особистісно розвивальна система психологічного, дидактичного і методичного забезпечення процесу засвоєння студентом на самоцінному рівні певного компонента змодельованого соціокультурного досвіду. Результат аналізу цього визначення – формулювання структурних компонентів освітнього модуля. Завдання проектувальника полягає у досягненні взаємно однозначної відповідності (ізоморфізму) між їх суттю і змістом компонентів фахової освіти. Один із варіантів його розв’язання представлено у таблиці 2.1.

Табл. 2.1

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Досвід саморегуляції фахового становлення, професійних самоосвіти і самовиховання, духовного і загального саморозвитку.	\|	Структура освітнього модуля у вимірах компонентів змісту фахової освіти

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.