Здійснення змін – дуже важка задача. Оскільки зміни передбачають порушення звичайної течії внутрішньоорганізаційних процесів, вони зустрічають опір з боку персоналу. Носіями опору, як і носіями змін, є люди.
На думку О.С. Віханського, „в принципі люди не бояться змін, вони бояться бути зміненими”. І.Ансофф відмічає, що супротивниками змін будуть ті, кому добре жилося при старому порядку речей, а захисниками – ті, кому буде добре у нових умовах”.
Зміни завжди супроводжуються опором.
Хоча виникнення опору супроводжує процес здійснення змін у підприємстві, він не є виключно негативним явищем. За своєю сутністю, опір є реакцією соціальної системи на вплив, а отже, може розглядатися як зворотний зв’язок.
Опір змінам – це небажання виконувати працівниками які-небудь перетворення у підприємстві: генерування, ухвалення і впровадження нових ідей, процесів, продуктів і послуг.
Під опором змінам також розуміється багатогранне явище, що викликає непередбачені відстрочки, додаткові витрати та нестабільність процесу змін.