Рівні, види та форми опору змінам

Спеціалісти розрізняють три рівні опору змінам: індивідуальний опір змінам; груповий опір; опір системи (організації), порівняльна характеристика яких наведена у таблиці 7.1.

Таблиця 7.1 – Порівняльна характеристика рівнів опору змінам

Рівень опору змінам	Особливості	Основні причини опору	Фактори, що посилюють опір змінам
Індивідуальний опір змінам	Опір однієї особи	Побоювання втратити статус, авторитет, посаду у новій системі	- розриви між реальністю та її сприйняттям і розумінням; - чим нижчу посаду займає людина; - чим нижчий рівень її освіти; - чим нижчий авторитет людини у колективі; - чим більша різниця в оцінках посади та авторитету до та після змін і т.д.
Груповий опір	Оскільки його характеризує більша стабільність, опір групи буде більш агресивним і сильним	Побоювання втратити владу, групові норми, цінності у новій системі	- розрив між характеристиками „моделі реальності”, що визнається групою, і тією моделлю, що будується; - характер і ступінь загрози владі групи; - ступінь впливу на рішення, що приймаються у підприємстві; - ступінь порушення групових норм і цінностей, викликаних змінами.
Опір системи (організації)	Явище зумовлене суперечностями поточної діяльності та заходами, передбаченими організаційним розвитком	Схильність системи встановити рівновагу, повернувшись до знайомого (старого) становища	- різниця (масштаб) між наявним і необхідним для досягнення нових цілей потенціалом підприємства; - ступінь гнучкості системи.

В залежності від часу виникнення розрізняють опір, що виникає в ході проведення змін, і опір, що виникає після введення змін.

v Опір, що виникає в ході проведення змін: під час цього процесу з’являються: уповільнення початку змін, непередбачені затримки при реалізації змін, уповільнення змін і зростання витрат, пов’язаних з ними, дії працівників, спрямовані проти змін, прагнення втягнути їх у загальний кругообіг інших задач.

v Опір, що виникає після введення змін: характеризується розривом у показниках діяльності підприємства, зміни не відразу призводять до бажаних результатів, у підприємстві виникає рух за повернення до попереднього положення.

В залежності від характеру дій виділяють активний і пасивний опір змінам.

Доцільно виділяти види опору змінам також за допомогою наступних ознак: тривалість опору, ступінь регулювання, частота виникнення (табл.7.2).

Таблиця 7.2 – Класифікація опору змінам

Ознака класифікації	Види опору	Характеристика
1. В залежності від тривалості опору змінам.	1.1. Довготривалий опір.	Опір змінам виникає до їх проведення, триває під час їх реалізації і не завершується після впровадження запланованих заходів.
1.2. Опір, тривалість якого відповідає тривалості змін.	Тривалість опору змінам відповідає часу проведення цих змін. Опір зникає при закінченні реалізації заходів із впровадження змін.
1.3. Короткочасний опір.	Опір пов’язаний з якимись окремими заходами, а не з усіма змінами, і виникає, і зникає відповідно до цих заходів.
2. В залежності від ступеня регулювання опору з боку керівництва підприємства.	2.1. Нерегульований опір.	Крайній випадок опору змінам, при якому керівництво підприємства не може подолати опір, навіть використовуючи всі можливі засоби. Відкритий прояв опору з боку працівників, безкомпромісний варіант, оскільки зникне такий опір тільки в разі прийняття керівництвом вимог працівників. Можливі страйки, демонстрації.
2.2. Слабкорегульований опір.	Можливості керівництва щодо регулювання такого опору недостатні, працівники неохоче йдуть на компроміс. Вміле використання ефективних засобів подолання опору змінам може зменшити такий опір, але не може знищити його повністю.
2.3. Опір, що регулюється.	Виникає у підприємствах із розвиненою організаційною культурою. Керівництво повністю здатне управляти таким опором, основна задача – правильно обрати засоби подолання опору.
3. В залежності від частоти виникнення.	3.1. Постійний опір.	Опір виникає при проведенні будь-яких змін і триває визначений період часу. Засоби управління опором повинні бути різноманітними.
3.2. Тенденційний опір.	Опір, який виникає при проведенні аналогічних або подібних змін. Легко прогнозується, ефективні профілактичні заходи щодо подолання опору.
3.3. Епізодичний опір.	Опір виникає епізодично, в залежності від різних умов. Важко передбачити такий опір.
3.4. Разовий опір.	Опір з’являється одноразово без наступних проявів, найчастіше такий опір має місце при одноразовій кардинальній зміні.

Опір може бути відкритим або прихованим. Прихованим опором управляти складніше, оскільки його важко побачити.

Сучасна практика управління змінами дозволяє виділити наступні форми опору змінам:

· ________________________: найбільш розповсюджена форма опору, необхідність змін обумовлюється проблемами, від наявності яких люди відмовляються;

· ____________________: люди не протистоять змінам відкрито, однак відсутність зацікавленості в успішності проведених змін негативно позначається на їх роботі;

· ______________________________________: може бути явною чи прихованою, стан тривоги негативно позначається на здатностях людини до навчання і роботи;

· _________________________: скептичне відношення до важливості і необхідності здійснення змін та інших сфер діяльності підприємства;

· ______________________________________________________________: специфічна форма скептицизму, що полягає у звинуваченні керівників більш високого рівня у відсутності у них необхідної кваліфікації для здійснення змін, або необхідних якостей для здійснення змін;

· __________________: екстремальна форма скептицизму, що вкорінився. Може бути спрямованим на самих співробітників, проект змін чи підприємство;

· _________________: незадоволеність відсутністю негайних результатів від проведення змін.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Опір змінами має свої закономірності розвитку.	\|	Причини опору змінам

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.