Автоматні сталі

Маркування легованих сталей

Карбідна фаза у легованих сталях

По відношенню до вуглецю легуючі елементи ділять на 2 групи:

1. Графітизуючі − Si, Ni, Cu, Al (знаходяться у твердому розчині)

2. Карбідоутворюючі − Fe → Mn → Cr → Mo → W → Nb → V → Zr → Ti (розташовані по зростаючому ступеню спорідненості до вуглецю і стійкості карбідних фаз).

При малому вмісті Mn, Cr, Mo і W вони розчиняються у цементиті, заміщають у ньому атоми заліза і утворюють легований цементит (Fe, Me)₃C. Mn може заміщувати у гратці цементиту всі атоми заліза, Cr − до 25 %, Mo − до 3 %, W − 0,8-1,0 %.

Більш сильні карбідоутворюючі елементи Ti, V, Nb, Zr практично не розчиняються у цементиті і утворюють самостійні карбіди.

При підвищенні кількості у сталі Cr, W та Mo та в залежності від вмісту вуглецю, вони можуть утворювати спеціальні карбіди (CrFe)₇С₃, (CrFe)₂₃С₆, складні карбіди.

Є такі позначення карбідів:

Me₃C − карбіди цементитного типу;

Me₇C₃, Me₂₃C₆ − карбіди, що мають кристалічну гратку карбідів хрому;

Me₆C, Me₄C − карбіди, у яких кристалічна гратка типу карбідів W чи Mo;

MeC − карбіди, по типу кубічної гранецентрованої гратки.

Всі карбіди можна розділити на 2 групи.:

До першої групи відносяться карбіди типу Me₃C, Me₇C₃, Me₂₃C₆, Me₆C (Me₄C), що мають складну кристалічну гратку. Карбіди цієї групи порівняно легко розчиняються в аустеніті при нагріванні.

До другої групи відносяться карбіди типу MeC − WC, VC, TiC, NbC, ZrC. Ці карбіди відносяться до фаз проникнення. На відміну від карбідів першої групи, фази проникнення в реальних умовах нагрівання сталей майже не розчиняються в аустеніті.

Леговані сталі маркують буквами і цифрами. Двозначні цифри, які приведені на початку марки, показують середній вміст вуглецю в сотих (конструкційні) і десятих (інструментальні) долях відсотка, букви справа від цифри позначають легуючий елемент.

А − азот (А − в кінці марки сталі − високоякісна, перед цифрою − автоматна)

Б − ніобій − Nb

В − вольфрам − W

Г − марганець − Mn

Д − мідь − Cu

Е − селен − Se

К − кобальт − Co

Н − нікель − Ni

М − молібден − Mo

П − фосфор − P

Р − бор − B

С − кремній − Si

Т − титан − Ti

Ф − ванадій − V

Х − хром − Cr

Ц − цирконій − Zr

Ч − рідкоземельні − Ca, K, Na, Mg

Ю − алюміній − Al.

Цифри після букв показують приблизний вміст відповідного легуючого елемента у цілих відсотках; відсутність цифри вказує, що середній вміст легуючого елемента не перевищує 10…15 %. Основна маса легованих сталей є якісними.

30ХГСА, 40ХН, 65Г, 9ХС, 18ХГТ, Х18Н10Т.

Виняток із правил позначення: ШХ15, Р18, Р6М5.

Вони відрізняються високою оброблюваністю різанням, яка досягається введенням у конструкційну сталь S, P, Se, Te, Ca й утворенням неметалевих включень, або Pb, який утворює металічні включення. Наявність у сталі таких включень з низькою температурою плавлення призводить до утворення плівки між інструментом і заготовкою, що знижує коефіцієнт тертя в умовах різання. Присутність сірки і фосфору полегшує відділення стружки і руйнування металу, сприяє отриманню гладкої блискучої поверхні різання. Недоліком автоматних сталей є їхня понижена пластичність. Це пов’язано з тим, що переважна більшість включень в умовах прокатування сприяє утворенню смугастої структури, що викликає появу анізотропії властивостей.

А12, А30, А40Г.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Класи легованих сталей	\|	Сталі для холодного штампування

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.009 сек.