Теоретична частина

Алкалоїди це азотовмісні органічні сполуки, які виявляють основні властивості та високу біологічну активність. Вони широко розповсюдженні в рослинному світі і містяться в рослинах у вигляді суміші, що мають подібну структуру. В рослинах алкалоїди знаходяться у вигляді солей з органічними кислотами. Це гіркі на смак і практично нерозчинні у воді речовини. Солі алкалоїдів добре розчинні у воді і нерозчинні в органічних розчинниках. Зараз виділено більше 5тис. алкалоїдів, в досліджені яких брали участь хіміки О.П. Орєхов, В.М. Радіонов, І О.О, Вознесенський та ін.

Відомі два основні методи виділення алкалоїдів з рослинної сировини: екстракція у вигляді солей і екстракція у вигляді основ. Для ідентифікації алкалоїдів застосовують загальні, групові і спеціальні реакції. Групові реакції ґрунтуються на здатності алкалоїдів утворювати з деякими реагентами важко розчинні у воді осади простих або комплексних солей. Реакції забарвлення для виявлення алкалоїдів базуються на утворенні забарвлених розчинів. Спеціальні реакції це окремі реакції на функціональні групи, що входять до складу молекул алкалоїдів.

Існує ботанічна та хімічна класифікація алкалоїдів. В даний час загально вживаною є хімічна класифікація, в основі якої покладено природу гетероциклу, що входить в структуру алкалоїдів. Відомі такі основні групи- алкалоїди групи піридину та піперидину (нікотин, анабазин, лобелін); алкалоїди групи хіноліну (хінін); алкалоїди групи ізохіноліну та фенантренізохіноліну (папаверин, морфін, кодеїн); алкалоїди групи тропану (атропін, скополамін, кокаїн); алкалоїди групи індолу (резерпін, стрихнін) та ін.

Дані алкалоїди в малій дозі використовуються як медичні препарати.

Нуклеїнові кислоти містяться в ядрах і протоплазмі клітин і забезпечують зберігання і передачу спадкової інформації, беручи безпосередню участь у синтезі білків. За хімічною будовою це біополімери, які називаються полінуклеотидами. Останні складаються з трьох компонентів – вуглеводу (рибоза або дезоксирибоза), ортофосфатна кислота та гетероциклічної основи. Гетероциклічними основами являються похідні піримідину - урацил, тимін, цитозин та пурину - аденін і гуанін. У залежності від природи вуглеводу нуклеїнові кислоти бувають двох видів: ДНК і РНК.

Нуклеозиди утворюються із N – глікозиду і залишків нуклеїнових основ. Нуклеотиди це естер нуклеозиду із фосфатною кислотою. Мононуклеотиди виконують важливу роль в обміні речовин. Серед них відомі АМФ, АДФ, АТФ. Нуклеїнові кислоти виявляють просторову орієнтацію і мають первинну і вторинну структуру.

Практична робота

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Властивості сечової кислоти	\|	Властивості алкалоїдів та їх ідентифікація.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.