Виступ, як правило, поділяється на три частини: вступну, основну і заключну.
Проте кожен судовий промовець залежно від обставин справи має право розпочинати і закінчувати промову як вважає за потрібне, згідно з власною позицією. Якщо проаналізувати кожну частину промови окремо, то ми прийдемо до висновку, що:
– вступна частина судової промови є основною для подальшого дослідження обставин кримінальної справи, містить проблему, яку слід вирішити, та має такі основні цілі: викликати жвавий інтерес судової аудиторії і закріпити увагу слухачів, встановити з останніми комунікативний контакт та запустити механізм управління аудиторією, підготувати психологічне підґрунтя для сприйняття промови.
Основні вимоги до виступу такі:
-в ньому повинен відображатися той конфлікт, на якому прокурор будує обвинувальну промову, він повинен бути пов’язаний з головною частиною, служити вихідною точкою для дослідження обставин справи, не повинен бути довгим; стилістично повинен гармоніювати зосновною частиною ;
– основна частина судового виступу є основою, можна сказати серцем,
промови. Саме в основній частині судовий оратор, спираючись на загальні
принципи судової промови і вимоги до неї, закони логіки та інші психологічні прийоми, аналізує обставини розглянутої справи, переконує суд
і присяжних в достовірності власних суджень та висновків, реалізує інші
функції судової промови.
Існують певні чинники підвищення майстерності публічного виступу:1.лінгвістичний (мовний);