Основні правила прив’язки колон і огороджуючих конструкцій до розміткових осей
Вирішалье значення для зменшення типорозмірів збірних несучих і огороджуючих конструкцій мають привязки несучого каркасу до розміткових осей виробничих будинків. Під прив’язкою розуміють відстань від модульної розміткової осі (повздовжної, поперечної) до грані або геометричної осі конструктивного елемента. Для забезпечення уніфікації і взаємозаміни конструкцій, каркас розташовують відносно розміткових осей зі збереженням наступних правил прив’язки.
Правила прив`язки до поздовжніх розміткових осей наступні: Зовнішні грані крайніх колон і внутрішня поверхня стін, співпадають з поздовжніми розмітковими осями називається нульовою прив`язкою „0”, в будинках без мостових кранів (рис. 5.14) і в будинках, обладнаних мостовими кранами вантажопідйомністю до 30 т включно, при кроці колон 6.0 і висоті від підлоги до низу несучих конструкцій покриття менше 16.2 м.
д) е) є)
Рис. 4.14. Прив`язка елементів одноповерхових будинків до поздовжніх і поперечних розміткових осей:
а, б – нульова прив`язка колон до повздовжніх розміткових осей; в – також 250 мм; г,д – прив`язка до поперечних розміткових осей в торці будинку; е, є – прив`язка „0” і „250” в місцях поздовжніх температурних швів
Зовнішні грані крайніх колон і внутрішня поверхня стін зміщаються від поздовжніх розміткових осей на 250 мм в будинках обладнаних мостовими кранами вантажопідйомністю до 50 т включно, при кроці колон 6.0 м і висоті більше 14.4 м, а також при кроці 12.0 м і висоті від 8.4 до 18.0 м (рис 4.14в).
Поздовжні температурні шви в будинках з залізобетонним каркасом необхідно виконувати на двох колонах зі вставкою, при цьому крок колон повинен бути рівний кроку колон середнього ряду (рис 4.14).