Спряження впритул промислових будівель

Рис. 4.5. Умовні позначення висотних відміток

Рис. 4.4. Повздовжній розріз одноповерхової промислової будівлі

Рис. 4.3. Поперечний розріз одноповерхової промислової будівлі

Рис. 4.2. План одноповерхової промислової будівлі

Розміри між координаційними осями уніфіковані і дорівнюють точно 6000, 9000, 12000, 18000 і далі кратно 6000 мм. Як виняток припускається відстань між осями 3000, шо іноді буває в разі комбінування в одній будівлі відстаней між осями 6000 та 9000 мм. Координаційні осі на фасадах, планах і розрізах обов'язково позначають у колах діаметром 6...12 мм, що виносяться за межі обрисів зображення на 3...5 см. рис. 5.2. При цьому початок вддліку літерних – горизонтальних і цифрових – вертикальних осей лежить у лівому нижньому куті плану будівлі рис. 4.2.

Координаційні осі наносять тонкими, штрихпунктирними лініями і позначають арабськими цифрами – поперечні осі та великими літерами кирилиці – поздовжні осі.

Висоту поверхів, площадок на розрізах, карнизів, балконів та інших елементів на фасадах зазначають у вигляді умовних висотних відміток (рис. 5.5). При цьому в будівлі за нуль, як правило, беруть рівень чистої підлоги 1-го поверху.

Відмітки проставляють у метрах з трьома знаками після коми. Відмітки зі знаком "–" відкладають униз від рівня чистої підлоги, без знака – вгору.

На планах позначки наносять у прямокутнику або на поличці лінії-виноски. Причому їх зазначають з відповідним знаком "+" або "–" залежно від місцезнаходження відносно нульового рівня рис. 4.2.

Розмірні лінії в будівельних кресленнях обмежують не стрілками, а засічками – короткими штрихами – 2...4 мм, нахиленими під кутом 45⁰ . При цьому розмірні лінії мають виступати за крайні виносні лінії на 1...3 мм.

На планах напрямок ухилу площин вказують стрілкою над якою наносять знак "< ", гострий кут якого спрямований у сторону ухилу, та за потреби, проставляють величину ухилу у відсотках або у вигляді відношення висоти до довжини (наприклад, 1:7). Позначення ухилу наносять безпосередньо над лінією контуру або на поличці виносної лінії. На аркуші плани та розрізи розташовують так, щоб вони легко читались і рівномірно розмішувались на полі креслення. При цьому плани розмішують так, щоб головний фасад був зорієнтований униз. Напрям погляду для розрізів рекомендується справа наліво та знизу вгору, якщо немає обгрунтованої потреби показати навпаки.

Майже в кожному проекті не можна обійтись без стикування між собою різних за призначенням будівель. Наприклад, поряд можуть стояти одноповерхова будівля з побутовими приміщеннями заввишки 3 – 3,6 м і одно– або багатоповерхова будівля, в якій розміщено основне виробниче обладнання. Нерідкі випадки, коли стикуються і основні приміщення, різні за висотою і за кількістю поверхів. Стикування гранями сусідніх колон різних будівель навіть із застосуванням спеціальних фундаментів є недопустимим, оскільки неможливе регулювання і фіксація вертикальності колон. Одним з простих рішень є застосування нестандартних колон, що мають консолі на потрібній висоті. Ці консолі замінюють колони спряжених впритул будівель, і одна колона несе навантаження кроквяних балок обох будівель. Наприклад, потрібно пристикувати дві одноповерхові будівлі, однакові за прогоном, але різні за висотою (рис. 4.6, 4.7). Аналогічно вирішують проблему спряжених впритул двох різновисоких будівель повздовжніми стінами (рис. 4.8, 4.9). Спряження впритул можна вирішити і за допомогою різновисоких колон і подвійного фундаменту.


Рис. 5.6. Спряжені впритул будівлі: А – висота будівлі 6,0 м, довжина –18 м; Б – висота будівлі – 4,8 м, довжина – 12м. Крок колон у обох будівель – 6м	Рис. 5.7. План та повздовжній переріз спряжених впритул торцями будівель за рис. 4.6

Рис. 5.8. Зовнішній поперечний вигляд двох спряжених впритул повздовжніми стінами будівель: А – двоповерхова будівля з сіткою колон 6x6, висоти поверхів – 6 м; Б – одноповерхова будівля прогоном 9 м і заввишки 3 м	Рис. 5.10. Вирішення спряження впритул торцями двох різновисоких будівель за допомогою різновисоких колон і подвійного фундаменту

Рис. 4.9. Поперечний переріз будівель, зображених на рис. 4.8

Рис. 4.10. Загальний вигляд трьох різновисоких будівель, спряжених впритул: А – одноповерхова будівля (висота – 6 м, прогін – 12м, довжина - 18м, крок колон – 6 м); Б - одноповерхова будівля (висота – 4,8 м, прогін – 12 м, довжина – 18 м, крок колон – 6 м); В - одноповерхова будівля (висота – 3 м, прогін – 6 м, довжина – 30 м)

Рис. 4.11. Загальний вигляд спряжених впритул двох будівель, поставлених під кутом 90°

Викликає деякі проблеми спряження впритул трьох різновисоких будівель. Найпростішим рішенням є спряження впритул двох будівель способами, які описані вище, атретю будівлю потрібно проектувати з іншим кроком колон (рис. 4.10, 4.11).

Рис. 4.12. Фрагмент плану на відм. ± 0,00 будівель, показаних на рис. 4.11

На рис. 4.12, 4.13 показаний вузол спряження впритул будівель, поставлених під кутом 90°.

Рис. 4.13. Вузол спряження впритул будівель, показаних на рис. 5.12: а – план; б – переріз: 1 – колона; 2 – кроквяна балка; 3 - панельна стіна; 4 – фахверкова колона; 5 – підкранова балка; 6 – парапетна панель; 7 – фартух; 8 – покриття будівлі; 9 – цегляна стінка

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Загальні відомості про будівельні креслення	\|	Прив`язка до поздовжніх розміткових осей.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.021 сек.