Загальні відомості про будівельні креслення

ТЕМА 4. АРХІТЕКТУРНО–БУДІВЕЛЬНЕ ПРОЕКТУВАННЯ ПРОМИСЛОВИХ БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД

Плани, фасади та розрізи будівлі називають загальними архітектурно-будівельними кресленнями, оскільки вони дають загальне уявлення про всю будівлю, її зовнішній вигляд, влаштування та розмір приміщень, основні конструктивні рішення будівлі. На основі загальних архітектурно-будівельних креслень розробляють технологічні креслення з нанесенням устаткування, а також креслення санітарно–технічного та інженерного обладнання будівлі – водопостачання, каналізації, опалення, вентиляції, електропостачання. Зображення будівельних матеріалів у перерізі та правила нанесення розмірів, позначок і ухилів наведені в таблиці 4.1. та на рис. 4.1.

Таблиця 4.1

Зображення будівельних матеріалів у перерізі

№ пор.	Види будівельних матеріалів	Зображення у перерізі

	Грунт
	Бетон
	Камінь природний
	Теплоізоляційний матеріал
	Дерево
	Мурування із цегли

Продовження таблиці 4.1

	Скло та інші прозорі матераали
	Засипка з будь-якого матеріалу
	Метали, інші матеріали незалежно від їх виду
	Сітка з будь-якого матеріалу

Рис. 4.1. Насенення розмірів, позначок, похилів за державними стандартами

Планом будівлі називають креслення ортогональної проекції будівлі на горизонтальну площину, що його перерізує, яку умовно приймають прозорою. При виконанні плану поверху положення уявної горизонтальної січної площини розрізу приймають на рівні віконних прорізів або на 1/3 висоти поверху, що зображується. Отримані плани надписують зверху посередині креслення, наприклад – “План на відмітці 6,000”. На плани поверхів наносять: розміри, що визначають відстань між координатними осями і прорізами, прив’язку конструктивних елементів до координатних осей, товщини стін і перегородок, інші необхідні розміри, відмітки ділянок, які розміщені на різних рівнях, напрям відкривання дверей; лінії розрізів із

розрахунком, щоб в них попадали прорізи вікон, дверей і зовнішніх воріт; позиції (марки) елементів будівель, заповнення прорізів (воріт, дверей і вікон), перемичок, сходів тощо; позначення вузлів і фрагментів планів; назва приміщень (технологічних ділянок), їх площі, категорії за вибухопожежною та пожежною безпекою; межі зон переміщення технологічних кранів. Площі проставляють в нижньому правому куті приміщення або технологічної ділянки і підкреслюють. Категорії приміщень або технологічних ділянок проставляють під їх найменуванням в прямокутнику розміром 5х8 (h)мм. Площадки, антресолі та інші конструкції, розміщені вище січної площини, зображують схематично штрихпунктирною тонкою лінією з двома крапками. Приклад виконання плану промислової будівлі наведено на рис. 4.2.

Розрізом будівлі називають ортогональну проекцію будівлі на вертикальну площину, що його перерізує, яку умовно приймають прозорою. Розрізи позначають арабськими цифрами і роблять зверху посередині креслення надпис за типом “Розріз 2 – 2”. Архітектурно-будівельні розрізи виконують у тому ж маштабі, що і плани або на порядок більше (1:100, 1:50, рідше 1:200, 1:25). Робочі креслення містять стільки розрізів, скільки треба для повної інформації про вертикальний зв’язок окремих частин і елементів будівлі. Демонстраційні креслення обмежують двома основними розрізами (повздовжнім і поперечним), виконаним по найбільш значущій частині будівлі, зокрема по сходовій клітці, основних приміщеннях тощо.

При виконанні архітектурно-будівельних розрізів дотримуються наступних правил: – лінії контурів елементів конструкцій, що потрапили в розріз, зображують суцільною товстою основною лінією, а в учбових проектах ці елементи штрихують із зображенням будівельного матеріалу. Лінії контурів конструкцій будівель, які видно, але вони не попадають в площину перерізу зображують суцільною тонкою лінією; – на розрізи наносять: координатні осі будівель, які проходять в характерних місцях розрізу (крайні, біля деформаційних швів, несучих конструкцій) з розмірами, що визначають відстань між ними і загальну відстань між крайніми осями; відмітки, які характеризують розміщення елементів несучих і огороджувальних конструкцій по висоті; розміри і прив’язку по висоті прорізів, отворів, ніш і гнізд в стінах і перегородках, які зображені в розрізах; позиції (марки) елементів будівель, які не вказані на планах; позначення вузлів і фрагментів розрізів.

Фасадом будівлі називають креслення ортогональної проекції фасаду будівлі на вертикальну площину, виконане у певному маштабі (звичайно 1:100, 1:200, рідше 1:400, 1:50 і 1:25). Фасади називають за позначенням крайніх координатних осей будівлі, між якими розташований фасад, наприклад, “Фасад 1 – 12”, “Фасад А – Д”. Найменування розташовують над зображенням. Вихідними документами для компоновки і викреслювання фасадів являються плани і розрізи будівлі. Робочі креслення фасадів виконують із позначенням: ліній контурів всіх характерних елементів фасаду (цоколь, віконні та дверні прорізи, карнизи тощо), а у разі збірних стінових огороджень – із позначенням розрізки стін на панелі, блоки тощо; координатних осей будівлі, які проходять в характерних місцях фасаду (крайні, біля деформаційних швів); відмітки, які характеризують розміщення елементів несучих і огороджувальних конструкцій по висоті; типи заповнення віконних прорізів, матеріал окремих ділянок стін, який відрізняється від основних матеріалів.

Сітка координаційних осей – це основа всіх архітектурно-будівельних креслень. До неї "прив'язують" всі будівельні конструкції: фундаменти, колони, стіни тощо.

Розмір прив’язки – це відстань від координатної осі до грані або геометричної осі перерізу конструктивного елемента. Єдині правила прив’язки конструкцій до координатних осей і спільність систем стикування їх між собою забезпечують взаємозамінність конструкцій і дозволяють виключити або звести до мінімуму кількість доборних елементів.

В одноповерхових промислових каркасних будівлях при проектуванні колон крайніх і середніх рядів, зовнішніх повздовжніх і торцьових стін, колон в місцях температурних і усадочних швів використовують прив’язки: “нульову”, “матеріальні – 250” і “500” мм і “центральну” (рис. 4.2).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Підлоги виробничих будівель	\|	Спряження впритул промислових будівель

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.