Підлоги виробничих будівель

Вибір конструкції підлоги визначають перш за все їх виглядом та інтенсивністю силових і несилових дій, яким вона піддається під час експлуатації будівлі, а також специфікою вимог, зумовлених технологічним процесом, що відбувається в приміщенні. До силових дій відносять механічне, зокрема ходьбу людей, рух безрейкового транспорту, удари від падіння твердих предметів, спуск важких вантажів і устаткування, зосереджені і розподілені навантаження на підлогу. За інтенсивністю силові дії розділяють на слабкі, середні та значні. До несилових дій відносять вплив, що здійснюється на підлогу різними рідинами - водою, розчинами кислот, лугів, органічних речовин, мінеральними маслами й емульсіями, а також теплові дії, які приймають з умовною градацією 50; 100; 500; 800 і 1400°С. Залежно від особливостей технологічного процесу до підлог ставлять специфічні вимоги щодо обмеження відділення пилу в результаті зносу, іскроутворення, електропровідності, необхідності спеціальної обробки поверхні тощо. За своєю структурою підлоги можуть бути одношарові та багатошарові, ті, що містять покриття, підстилаючий шар, прошарок, стяжку, гідро-, тепло- і звукоізоляційний шар. Покриття є визначальним для підлоги, її називають, власне, за його видом. У виробничому цеху на окремих ділянках можуть протікати різні технологічні процеси, тому і конструкція підлоги може бути різною. Так, можуть бути виділені ділянки, де є постійні робочі місця й існує небезпека протікання розплавленого металу, місця, призначені для руху транспорту на пневматичному або гусеничному ходу тощо. У проектній документації конструкція підлоги на цих ділянках повинна знайти чітке відображення. За технологією здійснення покриття підлога може бути монолітна (суцільна) або настелятися зі штучних і рулонних матеріалів. Серед підлог загального призначення масове використання мають бетонні, цементно- піщані й асфальтобетонні покриття. Товщина бетонних і цементно-піщаних покриттів залежно від інтенсивності механічних дій, класу бетону та марки розчину складає 20...30 мм, асфальтобетонні 25...50 мм. У цехах, що мають надлишкове тепло та силові дії, застосовують покриття з жаротривкого бетону, клінкерної цегли, а також шлакоситалових плит і з кам'яного литва, які укладаються на різних розчинах і мастиках, підібраних залежно від характеру рідинних дій. Досить значний обсяг робіт при покритті підлоги мозаїчним бетоном як з суцільним покриттям, так і складених з плиток заводського виготовлення завтовшки 30 мм. Використання підлоги зі сталевих і чавунних плит обмежується звичайно цехами з важкими навантаженнями, ливарними, ковальсько-пресовими тощо, а також місцями інтенсивного руху транспорту. Деформаційні шви влаштовують в підлогах, виконаних по грунту і перекриттях. Шви можуть бути осадочними і температурними. При влаштуванні основних деформаційних швів, вони або розрізають всю конструкцію підлоги, або

(в випадку влаштування підлог із штучних матеріалів) розташовується тільки в підстилаючому шарі. В будівлях, котрі мають приміщення з довготривалими мінусовими температурами повітря, а також в будинках, де влаштовуються підлоги по грунту з бетонним підстилаючим прошарком, деформаційні шви влаштовують через 10–12 м в обох напрямках. Деформаційні шви в підлогах і перекриттях влаштовують тільки в місцях розташування деформаційних швів будинку.

Рис. 3.37. Деформаційні шви в підлогах: 1 – бетон - 100 мм; 2 – компенсатор із оцинкованої сталі ; 3 – цементна стяжка – 40 мм; 4 – заповнення деформаційного шва

Рис. 3.38. Підлоги із чавунних і сталевих плит: 1 – ущільнений ґрунт; 2 – бетон – 100 мм; 3 – пісок – 55 мм; 4 – чавунна плитка

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Двері і ворота	\|	Загальні відомості про будівельні креслення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.009 сек.