Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Будівельний комплекс

Будівельний комплекс — це сукупність галузей, вироб­ництв та організацій, що характеризується тісними економічни­ми, організаційними, технічними й технологічними зв'язками в отриманні кінцевого результату — забезпечення виробництва ос­новних фондів господарського комплексу країни. За обсягом продукції та кількістю зайнятих він складає майже десяту части­ну в економіці країни.

В Україні створений потужний будівельний комплекс, який формує спільно з машинобудуванням основні фонди й виробничі потужності галузей економіки, забезпечує вдосконалення госпо­дарських пропорцій, вирівнювання техніко-економічного й соці­ального рівня розвитку галузей господарства країни та її регіонів, залучення нових природних ресурсів, охорону и відтворення нав­колишнього середовища, створення передумов для реалізації на практиці досягнень науково-технічного прогресу. Сукупність га­лузей зі створення основних фондів формує інвестиційний ком­плекс.

Будівельний комплекс об'єднує п'ять сфер матеріального ви­робництва:

—проектно-дослідні організації;

—промисловість будівельних конструкцій і деталей та про­мисловість будівельних матеріалів;

—будівельну індустрію;

—промисловість будівельного та дорожнього машинобуду­вання;

—матеріально-технічне забезпечення.

Будівельний комплекс як одна з найбільш^капіталомістких і диференційованих виробничих систем впливає на темпи, масш­таби та особливості розвитку і зосередження виробництва. Тому при розміщенні капітального будівництва враховується наявність будівельних організацій у регіоні. Водночас слабкість будівельної бази стримує промислове, житлове, сільськогосподарське будів­ництво, яке в нових ринкових умовах потребує великих обсягів будівельно-монтажних робіт, а також використання принципово нових важелів управління, планування та організації всіх ланок капітального будівництва.

Організація процесів регулювання та розвитку інвестиційно-будівельної діяльності вирішується на рівні регіонів з урахуван­ням загальнодержавних інтересів, а також особливостей і потреб регіонів.

Основне завдання регіонального органу управління при роз­робці стратегії і тактики розвитку регіону в сучасних умовах — створення режиму найбільшого сприяння процесу формування, розвитку й функціонування регіональних товарних ринків, у тому числі ринку нерухомості, заснованих на врахуванні як господар­ського права, так і всієї сукупності регіональних особливостей (демографічних, соціальних, економічних і екологічних). Щодо будівництва регіону це може означати: активний вплив на процес створення виробничої та соціальної інфраструктури регіону; фор­мування і жорстке проведення в життя регіональної екологічної політики; регулюючий вплив на економічну політику монополій, які функціонують на території регіону, з метою обмеження всіма доступними засобами їхньої можливості щодо необґрунтованого підвищення цін на виробничі ресурси (енергетичні, водні, послуги залізничного транспорту тощо); формування та проведення активної містобудівної політики в регіоні; створення сприятли­вих умов для формування регіонального будівельного комплексу, його складу і структури, як технологічної, так і за формами влас­ності на засоби виробництва; активне формування інвестиційної політики на території регіону. Деякі з перелічених заходів мають загальноекономічний характер, проте, щодо будівництва, їх роз­робка та використання відіграють першочергову роль для регіонів.

Позитивна інвестиційно-будівельна політика регіональних властей створює передумови для залучення інвестицій і забезпе­чення програм стійкого розвитку регіонів.

Промисловість будівельних матеріалів. Розвитку даної галузі сприяють: постійна потреба у проведенні будівництва в усіх га­лузях економіки; наявність значних родовищ цементної й цемент­но-черепичної сировини, будівельного каменю, оздоблювальних матеріалів, а також інших видів нерудних копалин; можливість забезпечення підприємств робочою силою за рахунок місцевого населення; густа мережа залізниць, зручні водні магістралі та ін­ші чинники.

Цементна промисловість — матеріаломістка галузь. Тому цементні заводи розміщуються в районах видобутку сировини. Сировиною можуть бути мергель, крейда, вапняк, а також шлаки металургійних комбінатів і теплових електростанцій. Найбільші центри цементного виробництва України — Амвросієвка, Краматорськ, Єнакієве (Донецька область), Кривий Ріг, Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ (Дніпропетровська область), Здолбунів (Рівненська область), Ямниця (Івано-Франківська область), Кам'янець-Подільський (Хмельницька область), Бахчисарай (АР Крим), Ольшанка (Миколаївська область), Одеса. З виробництвом цемен­ту тісно пов'язаний випуск азбоцементних виробів — шиферу, труб, муфт, що, як правило, організований на діючих цементних заводах.

Підприємства скляної промисловості України випускають бу­дівельне скло в широкому асортименті, серед якого основна пи­тома вага належить віконному склу. Розміщення виробництва будівельного скла зумовлено наявністю відповідних запасів си­ровини, зокрема пісків скляних. Майже все виробництво скла зо­середжено в Луганській, Донецькій та Львівській областях, при­чому 85 % його припадає на Луганську область. Нині модернізо­ваний і реконструйований Лисичанський склозавод. У результаті реконструкції Костянтинівського заводу «Автоскло» створені окремі підприємства «Кварцит», «Спецтехскло», «Техбудскло», «Житлобудсервіс», що дало можливість здійснити інноваційне оновлення цих підприємств. Крім листового скла, підприємства випускають багато виробів з нього — вітражі, дзеркала, стемаліт.

Промисловість стінових матеріалів. Виробництво стінових матеріалів розміщено в усіх областях України. Особливо великі обсяги його знаходять в Києві та Київській області, Донецькій, Дніпропетровській, Харківській, Одеській та Львівській облас­тях. Запаси необхідної сировини, особливо цегляно-черепичної, дозволяють функціонувати сотням підприємств понад 100 років. Структура стінових матеріалів є різноманітною і містить як дріб­ні штучні стінові матеріали (керамічну й силікатну цеглу, стінові блоки з природного каменю, шлакоблоки), так і великорозмірні індустріальні конструкції (стінові панелі зі збірного залізобетону, великі бетонні й силікатні блоки). Мережа підприємств з вироб­ництва керамічної цегли налічує понад 1000 заводів, цехів і ви­робництв (включаючи сезонні).

Промисловість нерудних будівельних матеріалів. На балансі за­пасів усіх видів нерудних матеріалів, включаючи облицювальний і пильний камінь, зареєстровано близько 1000 родовищ. Видобу­ток та переробка цих матеріалів ведеться на 600 досить великих кар'єрах, а всього в Україні існує більше ніж 900 підприємств різних форм власності. Підприємства нерудних будівельних ма­теріалів випускають щебінь, гравій, бутовий камінь, будівельний пісок.

У загальному обсязі виробництва нерудних матеріалів бутощебенева продукція має найбільшу питому вагу — понад 70 %. Крім щебеню, який широко використовується як заповнювач у бетонах різноманітного призначення, а також для дорожнього покриття і баластування залізничних шляхів, будівельне ка­міння застосовується для обладнання тротуарів, набережних тощо.

Україна має великі можливості для виробництва високоякіс­них облицювальних матеріалів у зв'язку з наявністю значних за­пасів таких порід, як граніти, габро, лабрадорити, мармури, мар­мурові вапняки, пісковики. Загальна кількість розвіданих ро­довищ облицювальних каменів досягає в Україні 70. З них близь­ко 40 — гранітів, інші — родовища мармуру та мармурових вап­няків. Найбільша кількість родовищ знаходиться у Житомирській області.

Основний видобуток сировини сконцентрований у Головінському, Горбулєвському, Сліпчицькому, Слобідському родовищах габро- і габрозитів, Коростишевському родовищі сірих гранітів, Ємельянівському та Корнінському родовищах червоних і черво­но-сірих гранітів.

Видобуток будівельних пісків в Україні здійснюється на більш ніж 300 родовищах, причому їх запаси розподілені по території нерівномірно. Більше 50 % запасів зосереджено в межах Донець­кої, Запорізької, Миколаївської та Харківської областей. Нерів­номірність розміщення їх запасів і виробництва по території України створює значний дефіцит в окремих областях. Він може бути компенсований за рахунок збільшення випуску штучного піску з відходів виробництва каменедробильних заводів.

Структурні зміни в промисловості будівельних матеріалів, які повинні відбуватися в перспективі, зумовлені, насамперед, по­требами будівництва. Одним з головних напрямів розвитку це­ментної промисловості є модернізація діючих підприємств. Про­гресивні зміни в структурі виробництва стінових матеріалів торкатимуться переважно великорозмірних стінових конструк­цій, зокрема залізобетонних панелей, частка яких у загальному обсязі стінових матеріалів зменшиться за рахунок збільшення масштабів монолітного домобудування.

Удосконалення структури виробництва дрібноштучних стіно­вих матеріалів здійснюватиметься шляхом підвищення питомої ваги ефективних видів цегли й керамічних каменів.

У промисловості нерудних будівельних матеріалів передбача­ється подальше підвищення технічного рівня їх видобутку й переробки за рахунок використання електрогідравлічного ефекту та лазерної техніки. Одним з напрямів розвитку галузі є збільшення випуску декоративно-облицювальних виробів з природного ка­меню.

Капітальне будівництво. Будівництво є галуззю господарства, яка характеризується тривалим виробничим циклом, нерухоми­ми, територіально закріпленими об'єктами, що зводяться (проми­слові споруди, жилі будинки, електростанції, трубопроводи то­що), а також високою залежністю виробництва від географічних умов. У процесі спеціалізації відокремлювалися види будівницт­ва — промислове, житлове, комунальне, сільськогосподарське, водогосподарське, транспортне, індивідуальне й ін.

Будівництво як галузь господарства може бути представлено двома підгалузями матеріального виробництва: системою проек­тно-дослідних організацій та будівельною індустрією, яка, в свою чергу, є виробничою основою будівництва і включає сукупність постійно діючих будівельно-монтажних і спеціалізованих орга­нізацій. Останні містять у своєму складі виробничі Лїдприємства, підсобні, допоміжні та обслуговуючі господарства, що здійс­нюють будівельно-монтажні й спеціальні роботи зі зведення об'єктів.

Під час розміщення об'єктів капітального будівництва ще на допроектній стадії враховується наявність будівельних організа­цій. Найважливішими чинниками, які враховуються під час ви­бору районів і пунктів будівництва, є трудовий, сировинний, па­ливно-енергетичний, водний. Значний вплив на будівництво мають кліматичні особливості різних регіонів, насамперед на се­зонність відкритих робіт.

Ринкова економіка внесла принципові зміни до системи оці­нювальних критеріїв кінцевої продукції будівництва. Це стосуєть­ся не тільки функціонального аспекта справи, але й естетичного. В радянський період із системи критеріальних оцінок будівельної продукції естетичний аспект практично повністю виключався, що призвело до абсолютної невиразності матеріально-речового сере­довища міст та поселень. Естетичні критерії збереглися лише стосовно незначної кількості будівель і споруд громадянського призначення. У ринковій економіці відродження естетичної скла­дової, як і підвищення вимог до функціональних і технологічних якостей проекту, позначається на організації всієї проектної справи в країні. Нині відбувається інтенсивне перетворення сис­теми проектних організацій. У першу чергу, це торкається органі­зацій, що спеціалізуються на цивільному проектуванні. З виникненням приватних архітектурних та проектних організацій інсти­тут будівельного проектування неминуче стає повноправним учасником ринку будівельної продукції, хоч сама діяльність що­до проектування будівельних об'єктів аж ніяк не прив'язана до географічних координат.

Капітальне будівництво здійснюється в Україні підприємства­ми й організаціями, які входять переважно до складу корпорацій «Укрбуд», «Укрмонтажспецбуд» та «Украгропромбуд». Першу з них можна вважати основною ланкою вітчизняного будівельного комплексу.

Найбільш вагомі зрушення відбулися у справі освоєння новіт­ніх технологій. Наприклад, на будівельних майданчиках Києва домінує монолітно-каркасна система зведення жилих будинків, яка активно витісняє застарілі серії. Таке будівництво здійсню­ється також у Харкові, Дніпропетровську, Одесі.

У будівництві працює великий парк спеціальних машин і ме­ханізмів — екскаватори одноковшові та багатоковшові, бульдо­зери, скрепери, крани баштові, гусеничні, пневмоколісні, крани автомобільні та ін. Сьогодні посідає складна проблема — онов­лення цього парку, який за останні десять років практично зно­сився.

Практика показала, що формування матеріально-технічної ба­зи будівництва здійснювалося на території України без належного врахування її регіонального розвитку. У результаті було ство­рено велику кількість, переважно дрібних підприємств з низь­кими техніко-економічними показниками. Недоліки у розміщенні підприємств зумовили великі нераціональні перевезення буді­вельних матеріалів і конструкцій, недовиконання виробничих фондів та високі втрати виробництва. Незважаючи на існуючі труднощі, активізація інвестиційної діяльності дозволила остан­нім часом нарощувати темпи капітального будівництва в усіх ре­гіонах України. У невиробничій сфері пріоритетом залишається житлове будівництво.

Активізація будівництва в Україні супроводжуватиметься у перспективі не тільки зростанням абсолютних обсягів будівель них і монтажних робіт, але й зміною структури як капітальних вкладень, так і самих цих робіт. Підвищеними темпами збільшуватимуться обсяги будівельних і монтажних робіт у житловому та комунальному, сільськогосподарському і водогосподарському будівництві, будівництві об'єктів транспорту й зв'язку за відповідного зниження їх питомої ваги у побудові об'єктів промислового виробництва.

Перспективні зміни в структурі будівельних та монтажних ро­біт формуватимуться під впливом нових, прогресивних тенденцій у капітальному будівництві. До них належать, наприклад, будів­ництво нових типів жилих будинків, котеджів з підвищеним ком­фортом, зведення установ охорони здоров'я, науки й культури за новими архітектурними проектами, з найповнішим урахуванням змін демографічної структури населення, соціальних та регіо­нальних особливостей, поліпшення умов зовнішнього середо­вища.


Читайте також:

  1. V Ідентифікація, раціоналізація, проекція, інтроекція, агресія, зворотна реакція та їх комплекси.
  2. Аграрний комплекс національної економіки.
  3. Агропромислова інтеграція. Агропромисловий комплекс (АПК).
  4. Агропромисловий комплекс
  5. Агропромисловий комплекс
  6. Агропромисловий комплекс
  7. Алгоритм формування комплексу маркетингових комунікацій
  8. Аналіз виробничого травматизму і професійних захворювань в рослинницькому технологічному комплексі
  9. Аналіз комплексних статей витрат: витрат на утримання та експлуатацію устаткуван­ня, цехові, загальногосподарські, поза виробничі витрати.
  10. Аналіз основних систем трудового і професійного навчання: предметної, предметно-операційної, операційної, операційно-предметної, системи ЦІП, операційно-комплексної тощо.
  11. Апромисловий комплекс
  12. АСУТП без керувального обчислювального комплексу.




Переглядів: 1611

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Апромисловий комплекс | Транспортний комплекс

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.015 сек.