Логічна побудова виступу

Існують закони логіки, які оратор не може порушувати. Саме слово "логіка" (від грецького "коухкоС, — побудований на міркуванні) означає науку про форми та засоби висловлення думки. Термін також пов'язаний з відомим нам поняттям "логос" — слово, зміст, основа, наука. Антична та середньовічна наука вивела такі закони логіки:

1. Закон тотожності(всяка суть збігається сама з собою). На практиці це означає, що ми дотримуємося певного значення слова, уникаючи варіантів. Наприклад, якщо ми говоримо про дівочу косу, то слово "коса" ми повинні вживати тільки у даному значенні (пор.: "коса" як інструмент косаря).

2. Закон протиріччя(ніяке судження не може бути одночасно істинним та помилковим). Тобто вислови, що протирічать один одному, не можуть бути водночас істинними.

3. Закон виключеного третього(істинним може бути або вислів, або його заперечення). Із двох висловів, що протирічать один одному в той самий час і стосовно того ж предмета (явища, особи), лише один — істинний.

Іноді об'єднують закон протиріччя і виключеного третього у загальне положення: між двома висловами, що протирічать один одному, нема середнього (третього не дано). Наприклад: "Ця стіна біла" і "Ця стіна рожева". Тільки одне твердження — істинне, третє — виключено.

4. Закон достатньої підстави(всяке судження, що приймається, має бути належним чином обгрунтоване).

Достатньою підставою для оратора можуть бути: фактичний матеріал, цитати, наочність. Все це дає змогу переконати аудиторію у справедливості своєї думки.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Логічні докази автором своєї правоти	\|	Логічні помилки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.