• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Класифікація функцій держави

У загальнотеоретичній юридичній науці виділяють чимало підстав (критеріїв) розподілу функцій держави на певні види.

1. З огляду на тривалість їх існування вони поділяються на постійні, які властиві державі на всіх етапах її розвитку, і тимчасові.

2. За територіальним масштабом, в межах якого вони здійснюються, фун­кції у федеративній державі, до прикладу, поділяються на функції федерації зага­лом і функції суб'єктів федерації.

3. Залежно від належності функцій до того чи іншого типу держави чима­ло вчених-теоретиків (наприклад, М. Марченко) дотепер виділяють функції екс­плуататорських держав, функції держави демократичного типу і функції, що випливають із природи будь-якого суспільства.

4. За соціальною значимістю функції держави поділяються на основні та по­хідні. До основних функцій належать такі, які забезпечують об'єктивні передумо­ви людського існування, в тому числі:

- природні умови, забезпечення життя, здоров'я людини і нормального сере­довища його проживання;

- загальна свобода, доступ до культурних цінностей, освіти, свобода творчос­ті;

- економічні умови (приватна власність, свобода вибору заняття тощо);

- політичні умови (доступ до управління справами суспільства).

Похідні функції виступають складовими елементами основних функцій дер­жави. Наприклад, у складі такої основної функції як соціальна функція можна ви­ділити такі похідні, як пенсійне забезпечення, підтримка материнства і дитинства, розвиток охорони здоров'я, освіти, культури тощо.

5. За сферою діяльності основні функції держави поділяються на внутрішні
і зовнішні. Така класифікація є найбільш поширеною в юридичній літературі. Вну­
трішні функції спрямовані на вирішення внутрішніх завдань, які стоять перед сус­
пільством і державою, характеризують взаємодію останніх. Свого часу в теорії
соціалістичної держави виділяли, наприклад, такі основні внутрішні функції як го­
сподарсько-організаційна, культурно-виховна, регулювання міри праці та міри
споживання, охорона соціалістичного правопорядку, соціалістичної власності,
прав і свобод громадян, природи, а також функція надання соціальних послуг-ї До
внутрішніх функцій сучасної держави належать: ~*

а) економічна функція, котра проявляється у втручанні держави в економічне
життя з допомогою різноманітних способів і засобів;
66 Загальна теорія держави і права

б) соціальна функція, що має призначення вирівнювання соціального сіано-
вища людей шляхом допомоги бідним, розвиток і впровадження соціальних про­
грам (охорони здоров'я, освіти, культури тощо);

в) правоохоронна функція - спрямована на забезпечення законності й право­
порядку в суспільстві;

г) екологічна функція, котра має метою підтримання сприятливого для люди­
ни навколишнього середовища;

д) функція фінансового контролю, спрямована на облік доходів, інших ре­
зультатів господарської діяльності, стягнення податків та інших обов'язкових пла­
тежів для формування доходної частини державного бюджету, а також контроль за
використанням коштів державного бюджету.

^До зовнішніх функцій^традиційно відносять оборону країни, підтримання си­стеми колективної безпеки, взаємовигідне економічне співробітництво, участь у спільних заходах щодо вирішення глобальних проблем людства. ^

3>. Основні внутрішні функції Української держави

Основні напрямки діяльності Української держави нині визначаються не ли­ше переходом від тоталітаризму до демократії та від командної до ринкової еко­номіки, а й процесом становлення і зміцнення держави як такої. Ці два фактори, а також міжнародна ситуація й визначають специфіку функцій нашої держави на сучасному етапі.

В Україні функції держави (в конституційних положеннях вони називаються "основними напрямками внутрішньої і зовнішньої політики") визначає парламент - Верховна Рада (в Російській Федерації, до прикладу, це робитьіїрезйдент).

У перші роки після здобуття незалежності найважливішою функцією Україн­ської держави була діяльність, спрямована на конституювання суверенної держа­вної влади - вона завершилася юридичним і фактичним перетворенням України з суб'єкта радянської федерації у незалежну державу з усіма її атрибутами.

__ Серед внутрішніх функцій України, насамперед, визначимо її економічну фу-''нкцію. Вона спрямована (згідно положень Конституції) на створення ринкової, со­ціально орієнтованої економіки на основі різних, але однаково захищених законом ^форм власності (державної, приватної, комунальної). Розглянемо основні підфун-кції держави в економічній сфері:

1) зміна відносин власності, співвідношення їх форм через приватизацію;

2) структурна перебудова економіки;

3) залучення іноземних інвестицій;

4) проведення антимонопольної політики;

5) підтримка підприємництва, особливо малого бізнесу тощо.

У реальній політиці, звичайно все набагато складніше. В основному на кінець
1997 р. завершено приватизацію лише малих підприємств, грошова приватизація
великих підприємств - ще попереду. Приватизаційні закони 1992-1993 рр. з їх ме­
тодикою приватизації (з участю трудових колективів) і особливістю майнового
сертифікату (який не продається) усунули більшість населення держави від цього
Глава 9. Функції держави 67

процесу. Законодавство про іноземні інвестиції за кілька років три рази докорінно змінювалося і це, поза сумнівом, не сприяло залученню інвестицій.

^економічною безпосередньо пов'язана соціальна функція Української дер­жави. Суть її полягає в державній підтримці непрацездатних і бідних осіб, багато­дітних і малозабезпечених сімей. Саме в цій функції полягає реалізація конститу­ційно закріпленого для України ідеалу "соціальної держави".

24 травня 2000 р. указом Президента України були затверджені "Ошовнмна-прями соціальної політики України до 2004 р.!\ Відповідно до цього документу "пріоритетами соціальної політики є створення умов для забезпечення достатнього життєвого рівня населення, розвитку трудового потенціалу, народонаселення, фо­рмування середнього класу, недопущення надмірної -диференціації населення за рівнем доходів, проведення пенсійної реформи, надання адресної підтримки неза-хищеним верствам населення, всебічного розвитку освіти, культури, поліпшення охорони здоров'я населення. До основних напрямів діяльності Української держа­ви у цій сфері належать: а) забезпечення розвитку народонаселення; б) удоскона­лення трудових відносин; в) реформування системи соціального страхування; г) захист громадян як споживачів; д) розвиток гуманітарної сфери (освіти, науки, охорони здоров'я); є) диференціація регіональної соціальної політики; є) удоско­налення механізму соціальної політики.

Політична функція Української держави спрямована на реформування самої державної влади, її органів, інших інституцій демократичної політичної системи. Наскільки є незавершеною політична реформа в Україні станом на початок 2002 р. свідчить таке:

-. статус цілого ряду органів державної влади вищого рівня законодавчо не є визначеним (це стосується Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств і відомств, Адміністрації Президента України то­що) і регулюється кількома нормами Конституції України та підзаконними акта­ми;

- становлення багатопартійної системи, котра би ефективно сприяла зміцнен­ню демократичної системи, відбувається вкрай повільно. Державна влада та її но­сії продовжують залишатися переважно "позапартійними". Навіть Уряд України, котрий відповідно до Конституції України забезпечує здійснення "внутрішньої і зовнішньої політики держави" епізодично демонструє "аполітичність", що, зви­чайно же, протирічить досвіду всіх конституційних демократій. Такий підхід зни­жує роль партійної системи в суспільстві і державі, деформує основоположні де­мократичні цінності;

- Конституція України 1996 р. заклала цілий ряд системних недоліків до вла­дної моделі й ініційована в 2000 р. конституційна реформа, незважаючи навіть на проведення всеукраїнського референдуму, залишилася нереалізованою;

-адміністративна реформа і, зокрема, перетворення в системі місцевого само­врядування на сьогодні залишаються на концептуальному рівні;

- в Україні зберігаються державні електронні й друковані засоби масової ін­
формації.

Функція охорони прав людини нині проголошена пріоритетною в діяльності Української держави, особливо після вступу в 1995 р. до Ради Європи і прийняття

Загальна теорія держави і права

в 1996 р. нової демократичної Конституції. Ця діяльність здійснюється у таких площинах:

- наближення внутрішнього законодавства з цих питань до міжнародно-
правових стандартів шляхом приєднання до відповідних міжнародних договорів і
Приведення власної нормативної бази у відповідність із ними;

""" - закріплення прав людини у правових нормах найвищої юридичної сили й щдання їм підвищеної стабільності;

- створення й налагодження ефективної діяльності інституційного механізму
Захисту прав людини (судів, інших державних органів, адвокатури);

' Правоохоронна функція Української держави проявляється в діяльності всіх її Державних органів. До прикладу, саме Верховною Радою України законодавчо встановлюються діяння котрі є забороненими, встановлюються санкції за їх вчи­нення. Проте функціонують спеціальні органи, котрі займаються лише правоохо­ронною діяльністю: міліція, прокуратура тощо. В рамках цієї функції здійснюється судово^правіша реформа, важливі кроки щодо впровадження якої були зроблені в Іервні 2001 р. Крім того, держава створює правові основи та умови для діяльності Іромадських правозахисних організацій.

| Екологічна функція Української держави полягає в створенні правового ре-юшу охорони навколишнього середовища, раціонального використання природ-Еих ресурсів. У зв'язку з цим в Україні схвалені закони "Про охорону нав-ІСдишнього природного середовища", "Про охорону атмосферного повітря", "Про ириродньо-заповідний фонд", "Про тваринний світ".

Р" Ліквідація наслідків аварії на ЧАЕС - функція, котра в таких обсягах властива пише Україні. Діяльність у цьому напрямку має за мету допомогти людям, відсе-П£рим із зони обов'язкового відселення, яка зазнала радіоактивного забруднення, надати допомогу тим, які працювали в цій зоні, провести комплекс заходів щодо дезактивації"забруднених територій. Після закриття ЧАЕС в грудні 2000 р. до цьо-ї» додається пошук додаткових джерел електроенергії, пов'язаних з цією обстави­ною.

Переглядів: 842