• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ДІЯЛЬНІСТЬ ООН В УМОВАХ «ХОЛОДНОЇ ВІЙНИ»

• Утворення ООН

• Підтримання миру й міжнародної безпеки

• Операція ООН у Конго

• ООН і перші кроки в галузі роззброєння

• ООН і деколонізація

• Розгортання боротьби за права людини

• Утворення ООН

Радянські війська зустрілися з військами союз­ників на території Німеччини 25 квітня 1945р. Друга світова війна наближалася до завершен­ня. Саме в цей день у Сан-Франциско відкрилася конфе­ренція з метою заснування Організації Об'єднаних Націй.

На той час то була одна з найбільших дипломатичних конференцій, у якій брали участь 282 делегати з 50 країн, 1,5 тис. радників, експертів. У Сан-Франциско з'їхалося понад 3,5 тис. дипломатів, політиків, журналістів, аби стати свідками історичної події.

Головна мета конференції полягала в тому, щоб ухва­лити Статут ООН, визначити її цілі, принципи, струк­туру, основи функціонування. Проект Статуту вже існу­вав. Він був розроблений ще в 1944 р. в Думбартон-Оксі.

РОЗДІЛ І СТАНОВЛЕННЯ БІПОЛЯРНОЇ СТРУКТУРИ МІЖНАРОД­НИХ ВІДНОСИН. РОЗГОРТАННЯ «ХОЛОДНОЇ ВІЙНИ»

Але конференція в Сан-Франциско не стала суто уро­чистим засіданням. Справа в тому, що проект було під­готовлено представниками лише великих країн — СІЛА, СРСР, Великобританії та Китаю. Малі й середні країни мали свої міркування щодо основ функціонування і цілей нової організації. До того ж не всі принципові питання були остаточно погоджені й між великими державами, наприклад, питання про застосування права «вето». Все це спричинило гострі дебати й напружені дипломатичні пошуки взаємоприйнятних рішень. У ході обговорення до проекту Статуту протягом 62 днів роботи конференції було внесено 1200 поправок, уточнень, доповнень. Так, ко­ли обговорювався розділ «Секретаріат», малі країни вису­нули свої пропозиції на 1000 сторінок.

Найскладнішим виявилося питання про право «вето». Малі країни виступали проти цього принципу, розціню­ючи його як порушення рівноправності членів ООН. Си­туації додавало напруженості прагнення СРСР до тоталь­ного права «вето», що мало поширюватися як на проце­дурні, так і непроцедурні питання. Завдяки дипломатич­ним зусиллям усі спірні питання вдалося вирішити.

25 червня 1945 р. Статут ООН був одностайно схва­лений, а наступного дня — 26 червня — офіційно під­писаний представниками 50 країн — фундаторів ООН. Пізніше Статут підписала також Польща, ставши 51-м членом-фундатором ООН.

Статут набрав чинності 24 жовтня 1945 р. До цього часу його ратифікувала більшість членів-фундаторів (29 із 51), включаючи всі п'ять великих держав. Усіма фундато­рами Статут був ратифікований до 27 грудня 1945 р. 10 січня 1946 р. з відкриттям першої сесії Генеральної Асамблеї Організація Об'єднаних Націй почала функціо­нувати.

Отже, конференція в Сан-Франциско мала величезне історичне значення. Вона породила ООН — головний міжнародний інструмент підтримання і зміцнення миру та міжнародної безпеки, головний міжнародний орган сприяння багатоплановому співробітництву країн і на­родів. Проголошені Статутом ООН загальнолюдські цін­ності, права людини, демократичні принципи мирного

І

Тема 6 Діяльність ООН в умовах «холодної війни»

співіснування справили могутній вплив на весь повоєн­ний розвиток світу. Людство одержало унікальний форум для спілкування, обміну думками та розв'язання склад­них міжнародних проблем.

На жаль, уже перші повоєнні роки позначилися пово­ротом країн антигітлерівської коаліції, насамперед СІЛА і СРСР, від співробітництва до стратегічного й політич­ного протиборства, що призвело до «холодної війни» — глобального протистояння двох суспільно-політичних систем.

Гострі суперечності міжнародних відносин адекватно віддзеркалювалися в ООН, справляючи згубний вплив на всю її діяльність. Ідеологізація міжнародних відносин перетворила Організацію Об'єднаних Націй на головну арену ідеологічних і політичних баталій, що паралізовувало діяльність її органів, особливо найважливішого з них — Ради Безпеки.

Негативні наслідки «холодної війни» виявлялися в усіх сферах, зокрема в питанні про прийняття нових членів в ООН. За Статутом (ст. 4) організація відкрита для всіх миролюбних держав, які беруть на себе зобов'язання, за­кріплені в Статуті, і можуть виконувати ці зобов'язання. Але для прийняття нового члена необхідні позитивне рішення Ради Безпеки, що ухвалюється за умови згоди постійних членів, і кваліфікована більшість (2/3) присут­ніх і голосуючих членів Генеральної Асамблеї.

Протягом перших десяти років існування ООН орга­нізація поповнилася лише дев'ятьма новими членами. За-мороження процесу розширення членства ООН було без­посереднім результатом «холодної війни». Американське домінування в ООН, і зокрема в Раді Безпеки, зривало позитивні рішення стосовно кандидатів з радянського блоку, а Радянський Союз, у свою чергу, накладав «вето» на кандидатів із протилежного блоку.

Тільки в 1955 р., в умовах певного послаблення «хо­лодної війни» після закінчення війни в Кореї і смерті Й. Сталіна, визначилися зрушення в підході до прийнят­тя нових членів. Було досягнуто домовленості про прий­няття «пакетом» 16 нових членів, у тому числі 4 східноєвро­пейських держав (Албанії, Болгарії, Угорщини та Румунії).

ЙІҐІОЛЯРНОЇ СТРУКТУРИ МІЖНАРОД. РОЗГОРТАННЯ «ХОЛОДНОЇ ВІЙНИ»

тема 6 Діяльність ООН в умовах «холодної війни»

Переглядів: 2127