ПОРЯДОК ТА ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ РОБОТИ

ПЕРЕДМОВА

Література...................................................................................... 149

Графічними методами..................................................................... 141

Додаток Ж. Довідкові дані до визначення переміщень

Додаток Е. Довідникові дані до розрахунку стиснутих стержнів 139

Зустрічаються при визначенні переміщень в кривих стержнях... 138

Додаток K. Дані до розрахунку валів........................................... 143

Додаток Л. Співвідношення між деякими фізичними

величинами в різних системах вимірювань.................................. 144

Додаток М. Програма мінімум ..................................................... 145

Cписок найуживаніших термінів................................................... 148

Цей навчальний посібник написаний із врахуванням багаторічного досвіду викладання курсу опору матеріалів у Вінницькому національному технічному університеті. Він відрізняється від більшості посібників, виданих раніше іншими авторами конспективним викладенням матеріалу, наявністю 150 варіантів задач до кожного розділу із типовими розрахунками та застосуванням сучасної обчислювальної техніки.

В посібнику розкриті такі важливі для студентів машинобудівних та будівельних вищих навчальних закладів розділи, як складний опір (позацентровий стиск, згин з крученням), енергетичні методи визначення переміщень, статично невизначувані системи, поздовжня стійкість, ударні та повторно-змінні навантаження. Автори прагнули створити посібник максимально корисний студентам не тільки при вивченні дисципліни, але й в курсовому та дипломному проектуванні. Кожне із завдань ілюстроване детальним прикладом розрахунку із поясненнями при розв’язуванні задачі.

Цей навчальний посібник є продовженням однойменного посібника частини 1 [1], відповідно нумерація задач починається з №7.

З дисципліни “Опір матеріалів” студенти виконують розрахунково-графічні роботи (РГР).

РГР мають бути оформлені у відповідності з діючими стандартами ЄСКД (2.105 і 2.106 для текстових конструкторських документів та 2.104 – для основних надписів). Розрахунково-графічні роботи виконуються на аркушах формату А4 (210´297мм) основним креслярським шрифтом (стандарт 2.304-68) з висотою літер не менше 2,5 мм, машинописним або на принтері ЕОМ (Times New Roman 14 пт, одинарний інтервал) на одній стороні аркуша. Перша сторінка протоколу оформляється у відповідності зі стандартом 2.105-95; на наступних сторінках повинен бути штамп у відповідності зі стандартом 2.104-68 (додаток А). На титульній сторінці вказують номер розрахунково-графічної роботи, назву дисципліни, прізвище та ініціали студента, варіант, факультет і групу.

Як виняток допускається текст роботи писати каліграфічним розбірливим почерком пастою або чорнилом синього чи чорного кольору.

При необхідності виправити помилку, неправильний символ закреслюють, а над ним пишуть виправлення. Допускається застосування коректору.

На одній сторінці допускається не більше трьох виправлень.

Розв‘язання кожної задачі потрібно починати на новому аркуші так, щоб розрахункова схема та формули, складені за нею, знаходились поряд. На початку сторінки пишеться номер завдання, варіант і приводиться повна та коротка умова задачі (що відомо та що потрібно знайти). Розрахункові схеми (рисунки) виконують за допомогою креслярських приладів або відповідних графічних програм. Розрахунки необхідно супроводжувати короткими поясненнями.

Після зарахування усіх задач студент повинен до іспиту захистити роботу.

Вибір варіанта завдання здійснюється за шифром, який надається викладачем.

Наприклад: шифр варіанта – 308.

Номер схеми рисунка – 08. Варіант чисельних даних в таблиці – 3.

Приклад шифру в основному надписі.

ОМ.1Б-01.З7.308

Студенти, що не виконали або не захистили хоча б одну розрахунково-графічну роботу не допускаються до іспиту з дисципліни "Опір матеріалів". В додатку Е приведена програма-мінімум знань, якими студенти повинні обов’язково володіти для складання іспиту на позитивну оцінку.

1 СКЛАДНИЙ ОПІР (combined stress)

Під складним опором розуміють різні комбінації простих навантажень бруса (розтягання (tension), стискання (compression), зсуву (shear), кручення (torsion) та згинання (bending).

У загальному випадку навантажування бруса у поперечних перерізах можуть діяти шість компонент внутрішніх сил – N, Q_y, Q_z, M_y, M_z, M_кр, пов’язаних з чотирма простими деформаціями стрижня – розтяганням (стисканням), зсувом , крученням та згинанням.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Додаток Д. Значення визначених інтегралів, що часто	\|	Короткі теоретичні відомості

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.