• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Методологічний розділ програми

Вихідним пунктом проведення практично орієнтованого дослі­дження є та чи інша проблемна ситуація, яка стосується певних підприємств, груп людей, їх інтересів і потребує вирішення. Фікса­ція проблемної ситуації та з'ясування її суті передують емпіричному дослідженню у вузькому значенні цього виразу, утворюючи попе­редній етап соціально-економічного аналізу.

Проблемна ситуація - це реально існуючі у соціально-економічній дійсності протиріччя, способи, алгоритми розв'язання яких у даний момент невідомі, незрозумілі. Це завжди суперечність між потребами людей у якихось результативних теоретичних або практичних діях і незнанням шляхів та засобів їх досягнення, реа­лізації. Вирішити проблему - значить отримати нові знання чи ство­рити теоретичну модель, що пояснює те чи інше явище, виявити чинники, які дозволяють впливати на розвиток процесів у бажано­му напрямі.

Розрізняють соціально-економічні наукові проблеми.

Соціально-економічна проблема - це соціальне, економічне, життєве протиріччя, яке вимагає організації цілеспрямованих дій для його усунення, пошуку нових шляхів і засобів розв'язання.

Наукова проблема - це стан «знання про незнання» якісних і кількісних змін, тенденцій розвитку певного процесу. Вона відо­бражає проблемну ситуацію пізнавального характеру, в якій фіксу­ються протиріччя між знаннями про потреби суспільства і його орга­нізацією для певних теоретичних і практичних дій, з одного боку, і незнанням шляхів, засобів їх реалізації - з іншого.

З метою виділення й формулювання проблеми важливо:

- встановити реальне існування даної проблеми;

- виділити найбільш істотні елементи чи чинники проблеми, ви­рішення яких належить саме економічним, а не іншим наукам;

- виокремити вже відомі елементи проблемної ситуації, які не потребують спеціального аналізу і виступають як інформаційна база для розгляду невідомих елементів;

- виділити в проблемній ситуації головні й другорядні компо­ненти для визначення основного напряму дослідницького пошуку;

- проаналізувати наявні рішення аналогічних проблем. Для цьо­го слід опрацювати літературу з даного питання, провести бесіди з компетентними людьми-експертами, спеціалістами з цих проблем або з практиками з великим досвідом у цій галузі.

При формулюванні проблеми слід уникати висунення проблем надто широкого характеру. Якщо немає можливості відразу надати формулюванню проблеми чіткості й прозорості, то можна це зроби­ти в подальшому, в міру методологічної та методичної розробки інших частин програми.

За своєю складністю проблемні дослідження можна поділити на локальні (на рівні окремого трудового колективу), регіональні (на рівні великих підприємств, соціальних інститутів) і загальнодержавні (на рівні суспільства в цілому). У даному випадку мається на увазі впровадження у процес дослідження системного підходу. Проте на практиці дослідникам доводиться обирати такі проблемні ситуації, в яких вивчаються окремі сторони об'єкта.

Формулювання проблеми значною мірою визначає вид дослі­дження - чи буде воно розвідувальним, описовим або аналітичним, а також його мету, завдання, об'єкт і предмет.

Набуттям проблемною ситуацією чіткого виразу у вигляді формулювання проблеми і стає можливим початком конкретного дослідження.

Переглядів: 295