Поняття контролінгу в сучасних умовах господарювання

Тема 2. Контролінг

Поняття "контролінг" походить від англійського дієслова “to control”, яке має різноманітні значення. В економічному розумінні це управління і спостереження. Але, оскільки ефективне управління і спостереження неможливе без постановки цілей та планування заходів по реалізації цих цілей, то контролінг включає комплекс завдань по плануванню, регулюванню та спостереженню, тобто являє собою сукупність завдань, цілей, інструментів, суб'єктів та організаційних структур.

У роботі відомого науковця Є. А. Уткіна, присвяченій питанням антикризового управління, дається наступне визначення контролінгу - це сукупність методів оперативного і стратегічного менеджменту, обліку, планування, аналізу і контролю на якісно новому етапі розвитку ринку, єдина система спрямування і досягнення стратегічних цілей підприємства" [48].

Е. А. Ананькина, С. В. Данилочкин та Н. Г. Данилочкина під контролінгом розуміють - функціональний обґрунтований напрямок економічної роботи на підприємстві, пов'язаний з реалізацією фінансово-економічної функції в менеджменті для прийняття оперативних і стратегічних управлінських рішень [25].

О. О. Терещенко дає наступне визначення контролінгу - це спеціальна система методів та інструментів, яка спрямована на функціональну підтримку менеджменту підприємства (зокрема фінансового менеджменту), що охоплює інформаційне забезпечення, планування, координацію, контроль і внутрішній консалтинг; система, орієнтована на майбутній розвиток підприємства; основною його метою є орієнтація управлінського процесу на максимізацію прибутку й вартості капіталу при мінімізації ризику та збереженні ліквідності й платоспроможності підприємства [42].

Як показало дослідження, контролінг знаходячись на перетині обліку, аналізу, планування, інформаційного забезпечення, контролю та координації, займає особливе місце в управлінні підприємством: він з'єднує в одне ціле всі ці функції, інтегрує та координує їх, причому не підмінюючи собою управління підприємством, а лише переводить його на якісно новий рівень. Контролінг (керівництво управлінням) являє собою своєрідний механізм саморегулювання на підприємстві, що забезпечує зворотний зв'язок в контурі управління.

Проблеми розробки й удосконалення конролінгу в системі управління підприємством знаходить своє відображення в численних працях зарубіжних дослідників. Серед вітчизняних науковців дослідженням складових частин контролінгу займаються багато дослідників, проте їх публікації більше стосуються стратегічних планів розвитку - диверсифікації, реструктуризації, зміни форми власності, формування конкурентоспроможності і одночасно практично відсутні методичні підходи до створення та використання контролінгу в конкретних умовах діяльності вітчизняних підприємств.

Необхідність контролінгу на сучасних підприємствах можна пояснити такими причинами:

1. Нестабільність як зовнішніх (інтернаціоналізація економічного життя, загострення конкуренції на внутрішніх та світових ринках), так і внутрішніх (обсяги виробництва, пошук надійних партнерів) факторів висуває додаткові вимоги до системи управління підприємством.

2. Необхідність пошуку більш нових та удосконалення вже існуючих систем управління, що забезпечують гнучкість та надійність функціонування підприємства.

3. Істотні зміни в організації та методології системи інформаційного забезпечення.

Об'єктами контролінгу виступають:

-ресурси підприємства (матеріальні, засоби підприємства, персонал, інформаційні);

-господарські процеси (інвестиційна діяльність, постачання, виробництво, збут, науково-дослідні і експерементальні роботи);

-фінансова діяльність підприємства;

-показники ефективності роботи підприємства.

Аналіз концептуальних підходів до контролінгу, представлений в табл. 1, дозволяє виділити три ключові напрямки контролінгу.

· контролінг, орієнтований на систему бухгалтерського обліку;

· контролінг з орієнтацією на інформацію;

· контролінг, орієнтований на систему управління: планування і контроль, координація.

Аналізуючи наведені концепції, можна зробити висновок, що контролінг знаходиться на перетині обліку, аналізу, інформаційного забезпечення, контролю і координації.

Основні концепції контролінгу Таблиця 1

Орієнтація концепції	Суть і основні завдання контролінгу в рамках даної концепції
На систему обліку	Переорієнтація системи обліку з минулого в майбутнє, створення на базі облікових даних інформаційної системи підтримки управлінських рішень, пов'язаних з плануванням і контролем діяльності підприємством
На управлінську інформаційну систему	Створення загальної інформаційної системи управління (management information system). Розробка концепції єдиної інформаційної системи, її впровадження. Координація функціонування інформаційної системи, оптимізація інформаційних потоків.
На систему правління: - з акцентом на планування і контроль - з акцентом на координацію	Планування і контроль діяльності структурних підрозділів підприємства Координація діяльності системи управління підприємством (управління управлінням)

Ці концепції з'явилися в різний час: перша виникла концепція, орієнтована на систему обліку (в 1930-х рр.); концепція, орієнтована на управлінську інформаційну систему, стала популярною в 1970-1980-х рр. (співпадає по часі з бурхливим розвитком комп'ютерної техніки); концепція орієнтована на систему управління, безпосередньо пов'язана із розвитком проектного менеджменту, появою матричних організаційних структур.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Чинники, які впливають на згуртованість груп	\|	Функції контролінгу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.