• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Інші види відповідальності

Для того щоб говорити про відповідальність та матеріальну шкоду, незалежності від важкості та серйозності скоєного фізособою вчинку, потрібно з’ясувати, чи існує в даному разі склад правопорушення. Кожне правопорушення має чотири неодмінні складові:

1. об’єкт;

2. суб’єкт;

3. об’єктивну сторону;

4. суб’єктивну сторону.

Склад правопорушення – це наявність конкретних елементів, закріплених у законодавстві, які дають нам змогу зрозуміти, із чим маємо справу.

Об’єкт правопорушення – це суспільні відносини, охоронювані нормами права, яким при здійсненні правопорушення заподіюється певна шкода. Простіше, це певна цінність (благо) захищена законодавством, наприклад здоров’я чи безпека людини, а в нашому випадку – майно.

Об’єктивна сторона правопорушення – це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення. До них відносять наявність самого діяння (протиправної поведінки) та причинний зв'язок між ними.

Протиправною поведінкою особи визнають у разі порушення чинного законодавства. Причинний зв'язок проявляється у позитивній відповіді на питання, чи шкода настала саме внаслідок поведінки особи.

Суб’єктом правопорушення –є та особа, яка його вчинила. Вона мусить бути деліктоздатною, тобто такою, що може нести відповідальність за свої вчинки.

Суб’єктивна сторона правопорушення – це його внутрішня сторона, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення, становлення особи до вчиненого нею протиправного діяння і його негативних наслідків, а саме: провина, мотив, мета правопорушення.

Юридична відповідальність – різновид соціальної відповідальності, це передбачені законом вид і міра державно владного (примусового) зізнання особою втрат благ особистого, організаційного і майнового характеру за вчинене правопорушення.

Юридична відповідальність — лише одна з форм соціальної відповідальності. Сутність соціальної відповідальності як такої полягає в обов’язку кожного індивіда виконувати вимоги, що висуваються до нього суспільством, державою іншими індивідами. Крім юридичної, в суспільстві знаходять своє широке застосування й інші форми соціальної відповідальності: моральна, політична, організаційна, суспільна, партійна тощо.

За галузевою ознакою виділяють такі види юридичної відповідальності, як:

- матеріальна;

- дисциплінарна;

- кримінальна;

- адміністративна;

- цивільно-правова;

- конституційна;

- міжнародно-правова.

Оскільки дисциплінарна та матеріальна відповідальність були розглянуті вище, розглянемо коротко інші види юридичної відповідальності.

Найсуворішим видом галузевої юридичної відповідальності виступає кримінальна відповідальність. Вона настає тільки внаслідок скоєння злочину — суспільно небезпечного діяння, склад якого передбачений у кримінальному законі.

За менш небезпечні правопорушення (проступки) вона застосована бути не може.

Поняття злочину і покарання, а також перелік злочинних діянь, заборонених кримінальним законом, і відповідних кримінальних покарань містяться у Кримінальному кодексі України. Порядок реалізації кримінальної відповідальності суворо регламентований і встановлений виключно Кримінально - процесуальним кодексом України.

Кримінальна відповідальність— різновид ретроспективної юридичної відповідальності, що полягає у застосуванні міри кримінального покарання до фізичних осіб, винних у вчиненні злочину.

До кримінальної відповідальності особа, винна у скоєнні злочину, може бути притягнена лише судом. Ніхто не може бути визнаний винним у скоєнні злочину, а також покараний інакше, ніж за вироком суду і відповідно до закону.

Кримінальні покарання є найбільш суворими і жорсткими формами державного примусу, які впливають переважно на особу злочинця — з метою його перевиховання і попередження скоєння злочинів у майбутньому, істотно обмежуючи його правовий статус.

Серед найпоширеніших можна назвати такі з них, як позбавлення волі, виправні роботи, заборона обіймати певну посаду або займатись певною діяльністю, конфіскація майна тощо. Відбуття кримінального покарання спричинює для злочинця настання відповідних юридичних наслідків, а саме — протягом певного часу за ним зберігається судимість.

Менш суворою за рівнем негативного впливу є адміністративна відповідальність, що настає за вчинення адміністративних проступків, передбачених законодавством про адміністративні правопорушення, і може виявлятись у винесенні попередження, накладенні штрафу, позбавленні спеціальних прав, адміністративному затриманні або арешті, огляді речей та вилученні речей і документів.

Адміністративна відповідальність становить собою особливий вид юридичної відповідальності. Адміністративній відповідальності властива низка специфічних рис, які відрізняють її від інших видів юридичної відповідальності.

Адміністративна відповідальність- це накладення на правопорушників загальнообов’язкових правил, які діють у державному управлінні, адміністративних стягнень, що тягнуть за собою для цих осіб обтяжливі наслідки матеріального чи морального характеру.

Основні рисиадміністративної відповідальності полягають у тому, що її підставою є адміністративне правопорушення (проступок).

Притягнення до адміністративної відповідальності – тягне за собою певні юридичні наслідки, а саме:

- особа вважається такою, що притягнена до адміністративної відповідальності протягом року (ст. 39 КУпАП);

- повторне вчинення правопорушення є обтяжуючою обставиною (п.2 ч.1 ст.35 КУпАП);

- повторне вчинення правопорушення протягом року є кваліфікуючою ознакою правопорушення (особлива частина КУпАП), та тягне за собою підвищену відповідальність.

Однією з особливостей адміністративної відповідальності є те, що на порушників накладаються певні види адміністративних стягнень, які вичерпно визначені ст.24 КУпАП.

Цивільно-правова відповідальність настає за порушення договірних зобов’язань майнового характеру або за заподіяння майнової чи немайнової (моральної) шкоди, тобто за скоєння цивільно-правового делікту, і може виражатись у:

— позбавленні правопорушника певних благ матеріального характеру;

— у заміні невиконаного обов’язку новим;

— у приєднанні до невиконаного обов’язку нового, додаткового.

Цивільно-правова відповідальністьможе бути двох видів — договірною та позадоговірною. Договірна відповідальність, як свідчить, власне, сама її назва, настає за невиконання або неналежне виконання зобов’язань за договором.

На право порушника покладаються нові, додаткові обов’язки — із відшкодування ним збитків або зі сплати неустойки за невиконання або неналежне виконання договірних умов.

Ці обов’язки є, порівняно із основним, додатковими, бо основний обов’язок — виконання умов договору.

Поза договірна відповідальність настає внаслідок порушення абсолютного суб’єктивного права та полягає в тому, що на правопорушника покладається обов’язок відшкодувати завдані збитки. В цьому разі має місце заміна основного обов’язку (утримуватись від протиправних дій) новим (відшкодувати завдані збитки).

Кожен із видів відповідальності має власну специфіку. Для короткого огляду звернемось до таблиці 4.1.

До інших видів відповідальності відноситься конституційна та міжнародно-правова відповідальність.

Конституційна відповідальність, на тлі інших галузевих видів юридичної відповідальності, є менш дослідженою й часто взагалі не входить до переліку її основних видів, хоча її значення в забезпеченні реалізації, охорони і захисту прав і свобод особи не можна применшувати.

Специфіка конституційної відповідальності обумовлена особливим місцем і роллю в системі права конституційного права.

Провідне місце цієї галузі пояснюється тим, що вона регулює найважливіші для держави відносини із формування органів держави і здійснення державної влади, загальні засади державного і суспільного ладу. Звісно, ці відносини істотно впливають на всі інші зв’язки у суспільстві — політичні, економічні, культурні, ідеологічні тощо.

Конституційне право інтегрує всі галузі в єдину внутрішньо злагоджену систему, адже його норми є вихідними положеннями щодо правових норм інших галузей права, визначаючи основні засади правового регулювання в них.

Міжнародно-правова відповідальність настає за порушення державою — учасником міжнародних договорів взятих на себе зобов’язань.

Таким чином, види юридичної відповідальності – це правовідношення між державою і суб’єктами правопорушення, що характеризується засудженням протиправного діяння правопорушника та накладанням на них обов’язку понести покарання відповідно до санкції порушеної норми права сприятливі наслідки особистого, майнового і організаційного характеру.

Таблиця 4.1

Переглядів: 626