• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Що дістаємо в частці від ділення числа на 1? Що дістаємо в частці від ділення числа на самого себе? Наведіть власні приклади ділення на 1 і ділення числа на самого себе.

Записують правила за допомогою буквенних записів:

Ділення нуля пояснюють на основі зв’язку дій множення і ділення:

0 · 4 = 0; 0 : 4 = 0

Формулюють правило: “При діленні нуля на будь-яке число в частці дістаємо нуль”.

Про неможливість ділення на нуль слід повідомити так: ділити на нуль не можна. Наприклад, не можна 7 поділити на 0, бо немає такого числа, при множенні якого на 0 дістали б 7.

Далі розглядаються прийоми множення та ділення 10 та 100.

Множення числа 10 і 100 пояснюють, переходячи до десятка або до сотні:

На основі розв’зування системи вправ методом спостережень та отриманих результатів формулюють правило: “Щоб помножити 10 на довільне число, потрібно справа від нього дописати один нуль; щоб помножити 100 на довільне число – потрібно справа дописати два нулі”.

При множенні чисел на 10 і 100 застосовують переставну властивість дії множення. Наприклад:

2 · 10 = ›

2 · 10 = 10 · 2

10 · 2 = 20 Отже, 2 · 10 = 20

5 · 100 = ›

5 · 100 = 100 · 5

100 · 5 = 500 Отже, 5 · 100 = 500

Дістаємо таке правило: “Щоб помножити число на 10, потрібно справа в числі приписати один нуль; щоб помножити на 100, в числі потрібно приписати два нулі”.

Виведемо правило ділення на 10 і 100. З прикладу на множення утворимо приклад на ділення і звертаємо увагу на те, що при діленні круглого числа на 10 достатньо відкинути один нуль, а при діленні на 100 – два нулі.

4 · 10 = 40 4 · 100 = 400

40 : 10 = › 400 : 100 = ›

4 дес. : 1 дес. = 4 4 сот. : 1 сот. = 4

40 : 10 = 4 400 : 100 = 4

Даний прийом слід змоделювати та пов’язати з використанням змісту дії ділення на вміщення.

З попередніми прийомами пов’язані прийоми ділення круглих чисел на одноцифрові числа. Дані прийоми пояснюються також за допомогою моделювання і спираються на зміст дії ділення на рівні частини:

40 : 4 = › 400 : 4 = ›

4 дес. : 4 = 1 дес. 4 сот. : 4 = 1 сот.

40 : 4 = 10 400 : 4 = 100

На наступних уроках вивчаються прийоми множення і ділення розрядних чисел на одноцифрове та множення одноцифрового числа на розрядне число (прикладу виду 30 · 3; 300 · 3; 60 : 3; 800 : 4; 3 · 20; 4 · 200).

Обчислення прикладів виду 30 · 3 і 300 · 3 виконують способом переходу до десятків і сотень:

30 · 3 = › 300 · 3 = ›

3 дес. · 3 = 9 дес. 3 сот. · 3 = 9 сот.

30 · 3 = 90 300 · 3 = 900

Дані прийоми зводяться до табличних прийомів множення.

Паралельно розглядаються прийоми ділення на одноцифрове число:

60 : 3 = › 800 : 4 = ›

6 дес. : 3 = 2 дес. 8 сот. : 4 = 2 сот.

60 : 3 = 20 800 : 4 = 200

Прийоми ділення розрядних чисел на одноцифрове число зводяться до табличних прийомів ділення.

Для обчислення виразів виду 3 · 20; 4 · 200 використовують переставну властивість або спосіб послідовного множення.

3 · 20 = 3 · 2 · 10 = 6 · 10 = 60

4 · 200 = 4 · 2 · 100 = 8 · 100 = 800

Перед застосуванням способу послідовного множення учням треба показати запис розрядних чисел у вигляді добутку (20 = 2 · 10; 200 = 100 · 2) і повторити переставну властивість дії множення.

Останніми в І групі розглядаються прийоми ділення круглого числа на кругле число. Перед розглядом даного прийому учнів ознайомлюють з властивістю ділення числа на добуток.

Обчислимо вираз: 24 : (3 · 2)

Застосовуємо правило обчислення виразів з дужками:

24 : (3 · 2) = 24 : 6 = 4

Розглянемо інший спосіб ділення числа на добуток двох чисел:

Шляхом розв’язування прикладів такого типу формулюють властивість ділення числа на добуток: “Щоб поділити число на добуток можна: 1) поділити це число на знайдений добуток; 2) поділити це число на перший (другий) множник і знайдену частку поділити на другий (перший множник)”.

Після ознайомлення з цим правилом пропонується наступна система вправ:

1) Виконати обчислення двома способами:

18 : (2 · 3); 80 : (4 · 2); 900 : (3 · 3).

2) Обчислити зручним способом:

36 : (9 · 2); 72 : (3 · 8);

60 : (10 · 2); 400 : (10 · 5).

3) Виконати ділення, розкладаючи дільник на множники:

48 : 16; 72 : 36; 80 : 40; 64 : 16;

(54 : 18 = 54 : (9 · 2) = 6 : 2 = 3).

Прийом ділення круглого числа на кругле розкривається з опорою на вище сформульовану властивість і на зміст дії ділення на вміщення.

І сп.: 80 : 20 = 80 : (2 · 10) = (80 : 10) : 2 = 8 : 2 = 4

ІІ сп.: 80 : 20 = ›

8 дес. : 2 дес. = 4

80 : 20 = 4

Даний спосіб розв’язання доцільно змоделювати і переконати учнів, що частка – це число, що вказує скільки разів по 2 десятки вміщується у 8 десятках; найменування частки не може співпадати з найменуванням діленого і дільника.

Слід показати учням і спосіб випробування.

ІІІ сп.: 20 · 2 = 40 (число 2 не підходить);

20 · 3 = 60 (число 3 не підходить);

20 · 4 = 80 (число 4 підходить).

Переглядів: 985